SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

313


Після проголошення УНР (20 листопада 1917) більшовики почали підготовку до

захоплення України за допомогою зросійщеного міського елементу та російських

гарнізонів і прифронтових частин, що перебували під їх впливом. Підготоване на

11 грудня 1917 більшовицьке повстання у Києві було придушене, а більшовицькі

частини вислано ешелонами за кордони України. Збільшевізовані відділи 2

Гвардійського корпусу, що під проводом Є. Бош їхали з фронту до Києва, були

роззброєні українським корпусом П. Скоропадського біля Жмеринки і відряджені до

Росії.

Український уряд відкинув ультиматум Ради Народних Комісарів у Петрограді (17

грудня 1917), який намагався легалізувати більшовицькі військові загони в

Україні. Так почалася українсько-радянська війна, яку більшовики вели від імені

створеного 25 грудня 1917 у Харкові свого уряду. В Україні більшовики мали, крім

прихильних військових загонів на Західному фронті, запасні полки по містах,

також частини червоної гвардії, що набиралися з робітників Харківщини і

Донеччини. Однак головну їхню силу становили загони російської червоної гвардії,

що наступали з півночі. Цій більшовицькій армії протиставлялось військо

Української Центральної Ради, що складалося з малочислених добровольчих частин і

куренів Вільного Козацтва.

25 грудня 1917 30-тисячна російська армія під проводом В. Антонова-Овсієнка

чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська на Україну в напрямах Чернігів-

Бахмач, Глухів-Конотоп, Харків-Полтава-Лозова. Одночасно по містах Лівобережжя

було підготовлене повстання місцевих більшовицьких груп, при чому більшовицькою

пропагандою було деморалізовано деякі украКатеринославїнські гарнізони.

26.12.1917 більшовики зайняли Харків і, наступаючи звідти, захопили Лозову,

(09.01.1918), Олександрівське (15.01.), Полтаву (20.01.). Брянська група

захопила Глухів (19.01.) і Конотоп (16.01.).

Одночасно група М. Муравйова, наступаючи з Полтави, захопила Ромодан, а звідти

на північ — Бахмач (27.01), де зійшлися 3 російські групи, які під командуванням

Муравйова почали наступ на Київ. Українська Центральна Рада для захисту столиці

вислала військові частини, сформовані з добровольців, на Полтаву і Бахмач. Серед

цих частин (разом близько 600 бійців) був і Студентський Курінь, розбитий 4-

тисячним більшовицьким загоном у бою під Крутами (29.01.1918). Для підготовки

окупації Києва більшовики організували 29.01.1918 повстання, здебільшого

інтернаціональних робітників, так зване січневе повстання з центром на заводі

«Арсенал», яке, однак, 04.02.1918 було ліквідоване загонами новосформованого

куреня Січових Стрільців та Вільного Козацтва. Наступ російських

червоногвардійців з Бахмача і Лубнів на Київ тривав, і 08.02 український уряд

залишив столицю; 09.02 до Києва вступили загони Муравйова. Вони жорстоко

поводились з українським населенням.

З Києва більшовицьке військо почало похід на Правобережжя, зводячи бої з

частинами Вільного Козацтва. На Волині колишній російській 7 армії, яка

переважно складалась з більшовиків, вдалося захопити Проскурів, Жмеринку,

Козятин, Бердичів, Рівне й Шепетівку, а загони Української Центральної Ради

обороняли позиції на лінії Житомир-Коростень-Сарни.

Після укладення Берестейського миру (9 лютого 1918) і домовленості з німецьким і

австрійським урядами про звільнення України від більшовицької окупації,

українські частини під проводом генерала К. Прісовського і С. Петлюри, разом з

німецькими (з 24.02.1918) і австрійськими (з 27.02) частинами повели успішні бої

на Правобережжі під Житомиром, Бердичевом, Козятином, Бучею і 01.03.1918

звільнили Київ. Упродовж березня-квітня німецькі і австрійські війська звільнили

Лівобережну Україну, а військові загони отамана П. Болбочана і В. Сікевича —

Крим і Донеччину. Переляканий німецьким наступом, В. Ленін доручив 14.03.1918

своєму представникові на Україні С. Орджонікідзе удавано українізувати російські

загони В. Антонова і Муравйова, однак і цей маневр не мав успіху. У той час бої

відбувалися за залізничні вузли, а просування військових частин здійснювалося

панцерниками по залізничих коліях. Тим часом радянська Росія змушена була

визнати умови Берестейського миру і згодом, 12.06.1918, підписала з Українською

Державою Прелімінарний мир.