SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

Особливості розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у зв’язку з прогулом (п.4 ст.40 КЗпП)




Прогул – відсутність працівника без поваж¬них причин на своєму робочому місці

• як протягом усього робочого дня

• так і більше 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня



Наприклад: самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпуски, залишення роботи до закінчення строку трудового договору або терміну, який працівник зобов'яза¬ний відпрацювати за державним направленням після закін¬чення ВНЗ.



Пленум Верховного Суду України: невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин.

Працівник, який відмо¬вився від переведення на легшу роботу згідно з медичним висновком, не може бути звільнений за п. З і п. 4 ст. 40 КЗпП. При наявності всіх необхідних умов він може бути звільне¬ний за п. 2 ст. 40 КЗпП (невідповідність працівника займаній посаді).



ч.3 ст.43 КУ використання примусової праці забороненяє. Тому, не можуть застосовуватись як такі, що суперечать КУ, правила статей 32, 33, 34 КЗпП України, які передбачають можливість тимчасового переведення працівника без його згоди на іншу роботу в порядку дисциплінарного стягнення, у разі виробничої необхідності або простою, а також можливість виконання ним роботи, не передбаченої трудовим договором.



Ситуація, коли працівника переводять без його згоди на іншу роботу, є незаконною, такою, що не відповідає нормам КУ та без досягнення згоди між власником, упововаженим ним органом та працівником щодо зміни істотних умов праці, невихід працівника на нове місце не може рахуватись прогулом та, відповідно,працівник не може бути звільнений з роботи з цієї підстави.



Працівник, який вийшов на роботу, але не був допущений до виконання трудових обов'язків (наприклад, відповідно до статті 46 КЗпП був відсторонений від роботи у зв'язку з ухиленням від обов'язкового медичного огляду), не може бути звільнений за прогул без поважних причин.



Звільнення за прогул — крайній захід дисциплінарного стягнення.



Відсутність працівника на роботі з причин, що є поважними, не може вважаться прогулом та призводити до розірвання трудового договору. Законодавство про працю не містить переліку причин відсутності на роботі, які необхідно вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначається власником або уповноваженим ним органом.



Поважними причинами судова та профспілкова практика визнає хворобу працівника, навіть за відсутності у нього лікарняного листка про тимчасову непрацездатність; запізнення на роботу через аварії або простої на транспорті; надання допомоги особам, які постраждали від аварій або нещасних випадків тощо.



Звільнення за прогул є правом, а не обов’язком власника або уповноваженого ним органу. Тому в разі прогулу без поважних причин власник або уповноважений ним орган має право застосувати до працівника стягнення, повністю або частково позбавити його премії та інших виплат, передбачених на цьому підприємстві, передати питання про притягнення працівника до відповідальності на розгляд трудового колективу або його органу.



При звільненні за прогул трудові відносини вважаються припиненими з першого дня невиходу працівника на роботу, якщо він до часу видання наказу про звільнення не працював.