SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Зміст ТД- система умов, які визначають права та обов'язки сторін, що визначаються чинним за¬конодавством і обопільною згодою сторін ТД.

Обов'язкові (нормативні, безпосередні) умови - це умови, які обов'язково повинні міститись у будь-якому ТД і відсутність яких свідчить про відсутність самого договору => умови – гарантії =>

1) місце роботи => вказує передусім на роботодавця, не юр адреса, не якесь чітко визначене місце у просторі на певній території ;

2) трудова функція. Характеризується поєднанням суб’єктивних чинників – професією, спеціальністю, кваліфікацією, та об’єктивних (здебільшого лише вони указ в конкретних ТД) - відповідною посадою чи виконуваною роботою.;

3) строк дії ТД.;

4) час початку виконання трудової функції. Не ототожнюється з моментом укладання. Момент фактичного виконання працівником роботи може мати самостійне юр значення – якщо не було проведено документальне оформлення прийняття на роботу, фактичний допуск визнається моментом укл ТД;

5) розмір винагороди за виконану роботу => регламентується за допомогою двох правових методів — державного (тарифна система, окладна система та ін) і договірного (регламентується: Генеральною (державною) колективною угодою, галузевою колек¬тивною угодою, регіональною колективною угодою та колективними договорами і трудовим контрактом).

Факультативні (додаткові) умови - це ті умови, які не є обов'язково властивими трудовому договору і визначаються за ініціативою сторін.

ст. 9 КЗпП => умо¬ви ТД не повинні погіршувати становище пра¬цівника порівняно з тими, що вже встановлені чинним законо¬давством => визнається недійсною умова, яка по¬гіршує становище працівника, а не весь ТД в цілому, він продовжує діяти з урахуванням тих умов, що не суперечать чинному законодавству.

Обов'язкові у випадках, коли сторони досягли згоди про включення їх до ТД.

Найхарактернішими додат¬ковими умовами ТД, що чітко виписані в трудовому законодавстві:

1) встановлення випробування при прийнятті працівника на роботу (ст. 26 КЗпП). З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається. Є перелік осіб, яким не можна встановлювати, не має перевищувати 3 міс. (6 – за погодженням профспілки);

2) встановлення неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП);

3) домовленість про роботу в одну зміну при змінному режимі робочого часу (ст. 58 КЗпП) та ін.