SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Отже, податок — обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначуваних законами України про оподаткування. Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені строки

У статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» визначено поняття податку і збору (обов'язкового платежу), окремого ж визначення податку законодавець не дає в жодному акті.

Державні цільові фонди - це фонди, що створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків. Всі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до Державного бюджету України.



Ознаки податку:

примусовість та обов'язковість, відсутність у платника вибору (платити чи не платити) і встановлення відповідальності за ухилення від сплати податку;

безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави, відсутність зустрічних зобов'язань з боку держави;

безумовність, сплата податку без виконання будь-яких дій із боку держави;

нецільовий характер, відсутність чітких указівок щодо напрямків використання надходжень від певного податку;

розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами;

безповоротність, яка означає, що кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників.

функції:

фіскальну, тобто наповнення бюджетів усіх рівнів;

контрольну, тобто перевірки ефективності функціонування податкової системи;

розподільчу, тобто розподілу частини національного доходу по різних сферах задоволення суспільних потреб;

регулювальну, тобто забезпечення стимулювання одних галузей суспільного виробництва і стримування інших.



Співвідношення податку, збору й мита

Поняття обов'язкового платежу є родовим, що охоплює всю сукупність по датків і зборів (при цьому слід враховувати, що йдеться про обов'язкові платежі податкового характеру, оскільки штрафи, стягнення також мають обов'язковий, але не податковий характер), і в широкому розумінні обов'язкові платежі податкового характеру і складають податкову систему. У свою чергу, податки та збори є видовими категоріями, являють собою фор ми обов'язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов'язкові платежі в нашому контексті включають:

1)податки;

2)збори;

3)податкові плати (мито, плату за торговий патент і т. ін.).

Розмежування

По-перше, коли йдеться про податки, то це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їхнього надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають таким чином чітку цільову прив'язку. Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (може навіть йтися про самостійний склад правопорушення).

По-друге, податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити стабільні над ходження до бюджетів нецільового характеру, — це, без сумніву, податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв'язок між податковими надходженнями і джерелами, з яких вони надходять, — це збори.

по-третє, якщо встановлення, зміна і скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є винятковою компетенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів,

У законодавстві багатьох держав немає розмежування між цими категоріями, і податкову систему там характеризують як сукупність податків і зборів.

Природно, що податок, мито, збір мають певні загальні риси1, зокрема, такі:

—обов'язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів і фондів;

—чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені;

—стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження;

—примусовий характер стягнення;

—здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби;

—без еквівалентний характер платежів.

Попри схожість цих механізмів, вони, однак, мають чіткі розбіжності.

Мито і збір відрізняються від податків:

1.За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80 відсотків надходжень у доходну частину бюджету, інші види відрахувань, відповідно, менше.

2.За метою. Мета податків — задоволення потреб держави, мета мит, зборів — задоволення певних потреб чи витрат установ.

3.За обставинами. Податки являють собою безумовні платежі; мито і збір сплачуються у зв'язку з послугою, наданою платнику державною установою, що реалізує державно-владні повноваження.

4.За характером обов'язку. Сплата податку пов'язана з чітко вираженим обов'язком платника; мито і збір характеризуються певною добровільністю дій його і не регулюються іноді відносинами імперативного характеру.

5.За періодичністю. Збори, платежі, мито часто мають разовий характер і сплата їх здійснюється без певної системи; по датки ж характеризуються певною періодичністю.

Відмінності за періодичністю включають два підходи:

—періодичність сплати (збори, мито — одноразова сплата, податки — певна періодична сплата);

—періодичність дій (збори, мито прямо залежать від кіль кості дій, що породжують зобов'язання зі сплати, податки —чітко не погоджуються з періодичністю дій, наприклад, періодичність сплати податку з власників транспортних засобів не пов’язується з характером використання транспортного засобу).