SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Правове регулювання:

ЗУ"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 р. (далі – ЗУ 2181)

Наказ ДПА "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби" №338 від 28.08.2001р.

Наказ ДПА "Про затвердження Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого" №312 від 02.08.2001р.



Визначення: податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.

У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Податкова застава виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення (тобто – автоматично).

Основна ознака: виникає не в результаті договору, як звичайна застава, а в силу закону внаслідок наявності боргу перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Право податкової застави виникає у разі:

- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації;

- несплати у строки, встановлені Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом.

Поширюється на: будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на активи, на які він набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу

(винятки:ЗУ 2181- іпотечні активи, іпотечне покриття та грошові доходи від них; п.2.2 Наказу 338 – майно, кошти благодійних організацій, нац..культ. історичні цінності, приватизаційні папери, Додаток до ЗУ «Про викон.провадження» - корови, вівці, труси, шкарпетки і т.д.).

Реєстрація: Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в держ. реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний зареєструвати її у відповідному держ. реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як 10 календарних днів.

Узгодження: Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом (потребують узгодження: купівля-продаж, інші види відчуження майна, оренда, лізинг рухомого, нерухомого майна, майнових і немайнових прав; використання майна для інвестицій, відступлення права вимоги, переведення боргу, надання кредитів, гарантій, поручительств, виплату дивідендів, розміщення депозитів; ліквідації об’єктів рух., нерух. майна).

Надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється (тобто взагалі заборонено – узгоджувати теж не можна).

Податкова застава зупиняється з дня:

а) отримання податківцями копії платіжного документа, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання; а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом;

б) визнання податкового боргу безнадійним;

в) отримання податківцями довідки про смерть фіз.особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою (крім переходу активів за правом спадщини у власність інших осіб);

г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;

д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством;

е) прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту;

є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

ж) прийняття рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу (якщо це передбачено умовами);

з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.



Додатково:

Рішення КСУ 2-рп/2005 від 24.03.2005р. (справа про податкову заставу).

Визнано неконституційним положення ЗУ 2181, а саме пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 у частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу, оскільки розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права, має відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. А тому законодавець, установлюючи норму про поширення права податкової застави на всі активи боржника без урахування дійсного розміру податкового боргу, порушив положення ч.1 ст.41 Конституції України.