SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Платіжне доручення – розрахунковий документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Суть:

19. оформляється платником та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

20. платник має право зазначати у платіжному дорученні дату валютування - дату, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. Дата валютування не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення, інакше банк платника не приймає платіжне доручення.

21. Банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

22. Банк отримувача зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

23. Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером - розрахунковим документом, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій.

24. Платник до настання дати валютування може відкликати кошти.

25. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не береться до уваги. Банк ставить печатку про дату прийняття.

26. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає (недостатньо) коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачений договором між банком та платником.

Реквізити: назва док-у, номер док-у, дата випуску, назва платника і одержувача, їх ідентиф.коди/ідент. номери, назви банків платника і одержувача, їх місцезнах.і коди, призначення платежу, № договору, який проплачується, ідентифікація договору, сума, яка проплачується, сума податку.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами: за фактично відвантажену продукцію, в порядку попередньої оплати, для перерахування підпри¬ємствами сум, які належать фізичним особам на їх рахунки, відкриті в установах банків; в інших випадках за згодою сторін.

Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з:

 верхньої частини – платіжної вимоги

 нижньої – платіжного доручення

Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем і передається безпосередньо платнику не менше ніж у 2 примірниках. У разі згоди оплатити вимогу-двручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

Реквізити: такі ж, як і в платіжному дорученні. Але: в призначенні плтажу має зазначатись підстава для списання.

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Платіжна вимога-доручення застосовується при примусовому та договірному списанні коштів.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Субєкти: чекода¬вець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його; чекодержатель — підприєм¬ство, яке є отримувачем коштів за чеком; банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Строк дії чекової книжки — один рік, розрахункового чека, який ви¬дається для разового розрахунку фізичній особі, — три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної че¬кової книжки може бути продовжений.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день випису¬вання чека не враховується).

Розрахунки чеками здійснюються таким чином: покупець на основі заяви отримує в своєму банку чекову книжку, для чого банк-емітент депонує певні грошові кошти (ліміт чекової книж¬ки), а одержавши рахунок постачальника на товар або послуги, виписує і передає постачальникові чек, який він здає в установу банку, яка його обслуговує, при цьому банк зараховує суму, вка¬зану в чеку, на рахунок постачальника-видається відрізний талон. Одночасно ця сума спи¬сується з рахунку покупця, на якому вона була депонована.

Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний: виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені това¬ри, виконані роботи та надані послуги, а також надати повнова¬ження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Важливо зазначати проти яких док-ів розкривається акредитив.

Види: покритий/непокритий, відзивний/безвідзивний

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку виз¬начену суму грошей власнику векселя.

Положення «Про переказний і простий вексель», Порядок проведення банком операцій з векселя¬ми, ЗУ «Про обіг векселів в Україні» .

Види: простий вексель - нічим не обумовлене зобов'язання особи, яка його видала про сплату зазначеної суми грошей після пред'явлення векселя або у визначений термін власнику векселя. Переказний (трата) - документ, який містить нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику здійснити платіж відповідної грошової суми особі, зазначеній у векселі, або за наказом після пред'явлення векселя або у якийсь визначений термін.

Індоса¬мент — це передавальний напис на звороті векселя, який про¬ставляє власник на користь іншої особи і підписує на векселі або на додатку до векселя.

Акцепт — це письмова згода платника на оплату векселя, яка забезпечує гарантії векселя.

Аваль — це забезпечення третьою особою, або однією з осіб, що підписали вексель, сплати суми за векселем.

Інкасування (інкасо) — це здійснення банком за доручен¬ням клієнта операцій з розрахунковими та супроводжуваль¬ними документами з метою одержання платежу, або пере¬давання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу. Інкасуючий банк несе відповідальність тільки за видачу документів платнику проти платежу чи акцепту і не відпо¬відає ні за перевірку документів, ні за платіж, ні за акцепт.



Платіжні картки — це емітована банком України банків¬ська платіжна картка відповідно до діючого законодавства, за допомогою якої власник картки має можливість здійсню¬вати оплату товарів, послуг і одержувати готівку. Картку може емітувати й іноземний банк, і іноземна небанківська установа.

Види платіжних карток: 1. ел.гаманець 2. ел. чек.

1. з магнітною стрічкою. 2. з чіпом

Як самостійний вид безготівкових розрахунків розглядають¬ся кредитні картки банків. Це пластикова пластинка з нанесе¬ною магнітною стрічкою або внутрішньою мікросхемою, яка забезпечує доступ до спеціального карткового рахунку в бан¬ку.

Дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтсрнет - банк", "телефонний банкінг" тощо.

Електронний розрахунковий документ документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включно з відповідними реквізитами розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях).