SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Банк розробляє та затверджує внутрішні документи, що визначають його кредитну політику, підходи до її реалізації, документи, що визначають процедури прийняття рішень банком про розміщення грошових коштів, розподіл функцій та повноважень між підрозділами та службовцями банку, документи, що включають правила коедитування клієнтів. Отже, кредити видаються згідно локальних нормативно-правових актів банку(статутів, положень про філії, відділення, представництва, окреміполження про органи управління цих установ). Локальні нормативно-правові акти приймаються відповідно до законодавчих актів і підлягають загальній державній реєстрації.

Видання кредиту залежно від клієнта може бути здійснена у різному порядку:



 Юридичним особам — в безготівковій формі шляхом зарахування на рахунок.

 Фізичним особам — в у безготівковій формі шляхом зарахування коштів на рахунок, або видання його готівкою через касу банку.

 Кредити у іноземній валюті видаються юридичним і фізичним тільки у безготівковій формі. Кредит видається на основі розпорядження, яке складене належним чином спеціалістами кредитного підрозділу банку та підписане уповноваженою особою банку. Банк-кредитор зобов’язаний створити стразовий резерв банку(ст.12 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств») .

Щодо процесу повернення клієнтом кредиту та сплати процентів.

 списання коштів з рахунку позичальника за його платіжним дорученням.

 списання коштів позичальника за платіжною вимогою банка. Списання за вимогою банку може бути проведено без акцепту власника рахунку , якщо таке прописано в договорі.

 Перерахування коштів з рахунків позичальника – юридичної особи, що обслуговується у самому банку, на основі платіжної вимоги кредитора(у безакцептному порядку, якщо це пердбачено договором)

 Перерахування коштів з рахунків позичальників – фізичних осіб на основі їх письмових розпоряджень, переказом ними грошей перез операторів зв’язку чи інші кредитні організації.

 Сплата готівкою через касу банка – кредитора.



У встановлений кредитним договором день (день сплати за процентами або погашення основного боргу) працівник бухгалтерії, відповідальний за ведення рахунка позичальника на основі відповідного розпорядження, підписаного уповноваженою особою банку, або оформляє факт сплати процентів чи погашення основного боргу, або переносить заборгованість клієнта у документ обліку прострочених заборгованостей. Безнадійна заборгованість по кредитам у встановленому порядку списується з балансу банку за рахунок коштів страхового резерву. Якщо таких коштів недостатньо – відноситься на збитки звітного року.



Можна визначити, що банківські кредитні правовідносини — це правовідносини, за яких позичальник зобов’язується повернути у встановлений строк позичкодавцю — кредитній установі одержану від нього таку саму суму грошей з відсотками.

Кредитні правовідносини, як і решта правових відносин, передбачають наявність таких елементів, як суб’єкти, об’єкт і зміст.

Суб’єктами кредитних правовідносин можуть виступати з боку позичкодавця — лише кредитні установи, а з боку пози¬чальника — підприємства, організації, громадяни.

Об’єктом кредитних правовідносин є гроші в безготівковій формі або готівкою. Крім грошей, об’єктом комерційного кредиту мо¬жуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послу¬ги, щодо яких надана відстрочка (ст. 36 Положення НБУ “Про кредитування”). Отже, незалежно від форми надання кредиту — в грошовій або товарній — він має грошову природу і визна¬чається вартісним характером.



Ст. 47 Закону Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47 цього Закону.

Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів.

Банк зобов’язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов’язаними з кредитуванням.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.

Банк зобов’язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання, якщо це передбачено угодою.