SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Сутність кожної економічної категорії детально розкриває¬ться в її функціях, які характеризують суспільне призначення даної категорії.

Фінанси виконують дві функції: — розподільну;— контрольну.

Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступа¬ють інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно об¬межених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю функцію можуть виконувати ціни. Причому перерозподіл відбувається внас¬лідок так званого перекосу цін, коли на товари і послуги одних га¬лузей вони вищі від вартості, а на інші товари і послуги — нижчі. Тобто перерозподіл за допомогою цін відбувається не тому, що ці¬нам цілеспрямовано властива така функція, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно і неповно виконують функцію вимі¬ру вартості. На відміну від цін фінанси насамперед призначені для здійснення розподілу вартості ВВП.

Крім того, розподіл і перерозподіл вартості ВВП може відбува¬тися в результаті кримінальних порушень — крадіжок, зловжи¬вань службовим становищем, розкрадання майна підприємств дер¬жавного сектора, уникнення від сплати податків та ін. Однак, це не економічні методи, і вони є предметом іншої науки — право¬знавства.

Механізм дії розподільної функції фінансів пов'язаний зі схемою розподілу ВВП. Він включає в себе кілька стадій:

І) первинний розподіл;2) перерозподіл;3) вторинний розподіл.

Первинний розподіл — це розподіл заново створеної вартості й формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВНП. Первинними доходами на цій стадії виступають: у фізичних осіб — заробітна плата^ у юридичних осіб — прибуток^ у держави — при¬буток державного сектора, що централізується в бюджеті й надход¬ження від державних послуг, ресурсів, угідь і т, ін.

Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізо¬ваних фондів. За рівнем централізації вони поділяються на за¬гальнодержавні, відомчі й корпоративні. Загальнодержавні вклю¬чають бюджет і фонди цільового призначення. Відомчі — це фонди, що створюють міністерства І відомства (наприклад, фонд охорони праці). Корпоративні фонди передбачають централіза¬цію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об'єднаннях.

Перерозподіл включає два етапи:

— вилучення частини доходів у одних суб'єктів і формування централізованих фондів. На даному етапі формуються вторинні до¬ходи суб'єктів, що створюють ці фонди;

— використання централізованих фондів І формування дохо¬дів окремих суб'єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні доходи — заробітна плата фізичних осіб, які працюють у бюджетній сфері, так і вторинні доходи у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централізованих фондів. Первин¬ні доходи знову ж таки підлягають перерозподілу, якщо це перед¬бачено.

Вторинний розподіл — це другий етап перерозподілу в частині формування первинних доходів фізичних осіб, які зайняті в бюд¬жетній сфері. Тобто він властивий саме тим, хто не бере участі у первинному розподілі.

Механізм дії розподільної функції фінансів може бути представ¬лений на схемі б.

Суть контрольної функції полягає в тому, що фінанси виступа¬ють інструментом контролю за формуванням і використанням дохо¬дів суб'єктів обмінно-розподільних відносин. У процесі цього конт¬ролю охоплюється вся діяльність юридичних і фізичних осіб та держави.

У практичній діяльності контрольна функція знаходить свій про¬яв у фінансовому контролі. Необхідність контролю випливає з то¬го, що фінансові відносини мають яскраво виражений протиречивий характер, оскільки кожний суб'єкт прагне отримати якомога більше. Саме для того, щоб в процесі розподілу ВВП окремі суб'єкти не привласнювали неналежну їм частку, необхідний постійний всеохоп-люючий фінансовий контроль.

Фінансовий контроль виступає у таких формах:— державний;— відомчий;— внутрішній;— незалежний;— суспільний.

Державний — це контроль з боку держави за фінансовою діяль¬ністю юридичних і фізичних осіб. Це найбільш організована та дій¬ова форма. Він охоплює загальнодержавний рівень розподілу ВВП.

Відомчий контроль здійснюється галузевими міністерствами і ві¬домствами відносно до підпорядкованих їм підприємств, організа¬цій, установ. Його об'єктом виступає фінансова діяльність підпри¬ємств та внутрішньовідомчі розподільні відносини.

Внутрішній контроль полягає у самоперевірці фінансової діяль¬ності кожним суб'єктом розподільних відносин.

Незалежний фінансовий контроль проводиться спеціальними ор¬ганами — аудиторськими фірмами з метою встановлення правиль¬ності й законності у фінансовій діяльності окремих суб'єктів.

Суспільний — це контроль з боку суспільства за фінансовою ді¬яльністю держави. Він здійснюється як за рахунок відкритості й гласності фінансової діяльності держави і надання права кожному громадянину вільного ознайомлення, наприклад з бюджетом, так і через виборчу систему (обираючи певні партії і певних кандидатів, виборці обирають чи відкидають певну фінансову політику).

Фінансовий контроль виступає одним з найбільш дійових видів контролю у суспільстві. На відміну від інших він охоплює все сус¬пільство: кожний суб'єкт перевіряє кожного. Оскільки фінансові показники діяльності виступають результативними, то фінансовий контроль є наскрізним — він фактично охоплює всі аспекти діяль¬ності держави, юридичних і фізичних осіб. Звідси випливають ши¬рокі повноваження органів фінансового контролю, їх доступність до будь-яких документів і сфер діяльності. Відповідно і результати контролю підлягають повному оприлюдненню. Фінансова діяль¬ність кожного суб'єкта має бути прозорою, що створює передумови для її законності.