SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

О. Тоффлер про три етапи у розвитку світової цивілізації.


О. Тоффлер -американський соціолог ,Один із засновників теорії постіндустріального суспільства, різновидом якої є концепція інформаційного суспільства. Автор «Третя хвиля»

Історію Тоффлер розглядає як послідовне накочування хвиль перемін. Рушiйними силами iсторії не є ні сама по собі технологія, ні самі ідеї чи лише економіка. Не існує головної причини, від якої залежать усі інші. Існує взаємодія безлічі змінних, безмежних у своїй складності причин. Метафора зіткнення хвиль допомогає організувати великі масиви найрізноманітнішої інформації. До того ж такий підхід звертає нашу увагу не тільки на нерозривність i наступність історії, а й на її розриви - нововведення і переломні моменти. І ми живемо саме в такий час. Все, що нині відбувається - це не менш як глобальна революція. Усi суспільні катаклiзми сьогодення викликані, на думку автора, загибеллю старої індустріальної цивілізації і народженням нової, що її Тоффлер називає Третьою Хвилею.

• Перша Хвиля: сільськогосподарська цивілізація, основою економіки, культури, сімейного устрою та політики була земля; у всіх життя було організоване навколо села; існувало кілька чітко виражених каст та класів: дворянство, духівництво, військова аристократія, раби або кріпаки; жорстока авторитарна влада; становище кожного індивіда в суспільстві було визначене з дня його народження; децентралізована економіка, за якої кожна громада самостiйно виробляла для себе більшість предметів першої необхідності)

• Друга Хвиля: індустріальна: Промислова революція заклала початок індустріальній цивілізації, що супроводжувалося активною промисловою діяльністю.

 стандартизація - всі індустріальні суспільства виробляють мільйони однакових видів продукції. Стандартизовано працю, фінанси, мову, дозвілля, стилі життя, курси шкільної освіти, різні регіони країн почали виглядати однаково.

 спеціалізація - розподіл праці.

 синхронізація - мірою того, як поширювалося заводське виробництво, висока вартість машин і велика взаємна залежність роботи вимагала все більшої синхронізації: якщо одна група робітників на заводі запізнювалася з виконанням завдання, інші лінії теж затримувалися. Пунктуальність стала соціальною необхідністю, синхронізована була не лише праця, а й соціальне життя.

 концентрація - суспільства стали майже повністю залежними від зосереджених десь у певних місцях родовищ викопного палива. Індустріальна цивілізація сконцентрувала не лише енергію, а й населення в гігантських містах, дітей в школах, сконцентрувала працю, зібравши величезну кількість робітників на заводах, сконцентрувала потоки капіталу, породивши корпорації та монополоії.

 максималізація - індустріальна цивілізація схильна до гігантоманії, захоплення величчю та зростанням, "велике" стало синонімом "ефективного".

 централізація - централізція політичної влади, виробництва, капіталу, енергії, людей, інформації.

• Третя Хвиля: охоплює більшість високотехнологічних, промислово розвинених країн, починаючи приблизно з 1960-х рр.

 демасифікація часу: якщо індустріальна цивілізація синхронізувала повсякденне життя, прив'язуючи ритми сну, праці й гри до ритму машини, то цивілізація Третьої Хвилі - це фундаментальний відхід від цієї механічної синхронізації: гнучкий графік, неповний робочий день й нічна праця означають дедалі більшу індивідуалізацію структур часу і що все суспільство переходить на цілодобову діяльність.

 постстандартизація (дестандартизація): нові технології дозволяють виробляти на замовлення індивідуальну продукцію та послуги (на противагу стандартизації).

 децентралізація: усім суспільствам якоюсь мірою необхідні і централізація, і децентралізація, але цивілізація Другої Хвилі була дуже схильна до першої на шкоду другій. Децентралізація в управлінні: великі компанії прагнуть розділити свої відділи на менші, автономніші "прибуткові центри".

 Матричні організації: приклад управлінської децентралізації: всередині великих компаній утворюються тимчасові підрозділи: міжвідділові комісії, проектувальні групи. За цiєї системи кожен службовець включається до однієї/кількох таких тимчасових груп для здійснення завдань, які не можуть бути виконані одним відділом. Члени такої групи доповідають як керівникові проекту, так і постійному керівникові свого власного відділу. Отже, зруйнування практики централізованого прийняття рішень однією людиною допомагає організації реагувати на різні обставини, що швидко змінюються.

 краще за все розумна міра і великого, і малого: захоплення Другої Хвилі гігантоманією сьогодні гостро критикується. Ми переглядаємо переконання, що "більше - це краще". Наступає ера масштабів, які відповідають поставленій меті.

 "Суспільство також усе частіше виступає проти спеціалізації та професіоналізму Другої Хвилі. "Спеціалізуйся - і ти досягнеш успіху". Сьогодні в кожній галузі, зокрема й у політиці, ми бачимо переміну в ставленні до експерта. Фахівці, які раніше вважалися надійним джерелом розуму, розвінчуються суспільством. Їх усе більше критикують за віддання переваги своїм власним інтересам і за неспроможність ні до чого, крім вузького світогляду. Ми бачимо все більше спроб обмежити владу експерта, додаючи непрофісіоналів до органів, які ухвалюють рішення, - наприклад, у лікарнях та в багатьох інших організаціях".