SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Шпенглер Освальд (1870-1936) – німецький філософ, культуролог і геополітик.

1918 р. з’явилася його книга «Занепад Європи», яка віщувала зникнення усієї європейської цивілізації, другого тому «Занепад Європи» (1922)

Для Шпенглера історичний процес детермінований географічними умовами, у яких розвивається за певними циклами та чи інша культура. Природа, на думку автора, і взагалі всі географічні чинники тісно пов’язані з історією і соціальним через людину. Саме в людині відображається природа, вона же є суб’єктом осягнення історії. Після Другої світової війни Відаль де ла Бланш застосовує такий же підхід у своїх геополітичних пошуках, назвав його поссібілізмом.

У другому томі «Занепаду Європи» Шпенглер, пов’язує походження і розвиток людини, примітивних суспільств з ландшафтом, тваринним світом, кліматом, з побільшанням контактів між представниками різних племен і субкультур. Але не тільки примітивна культура була обумовлена і детермінована географічними умовами. Друга ера т.зв. високої культури, протягом якої сформувалась вісім різних цивілізацій, також мала в своїй основі відмінності природного середовища.

Шпенглер відкинув концепцію лінійного розвитку світового культурного прогресу і обґрунтував теорію рівноцінного циклічного розвитку культур. На його думку, кожна культура є «живим організмом» і має свою історію. Він заперечував існування загальнолюдської культури, доводячи, що всесвітня історія складається з історії 8 замкнених у своєму розвитку культур. До таких культур належать: китайська, Інд., Єгипет., аполонівська, віз-ар, зах.євр. і культура майя. На історичну арену виходить рос-сиб культура, яка перебуває у стадії становлення. Кожна культура на думку Шпенглера, має свою долю і живе приблизно 1000-1500років. Потім коли вмирає і сліди від неї залишаються у формі цивілізації. Концепція долі є основоположною у філософії Шпенглера. Перехід до цивілізації. означає відмову від демократії, політичних свобод, лібералізму, прав людини і перехід до жорстокої диктатури. Загрозу земній історії Шпенглер вбачає в надміру раціоналізованій і вкрай запрагматизованій діяльності людей.