SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

П. Савицький розрізняє географічні й геополітичні підстави Є. Перші є об'єктивним фактом, другі - мають стати результатом певної державної політики. Євразійці мають своїми попередниками російських географів, та могутню тра¬дицію російського філософського й історіософського мислення й у цьому відношенні, визнає П Савицький, мають ще більше попередників, аніж у своїх суто географічних визначеннях, зокрема, слов'янофілів.

Вихідним пунктом у розумінні геополітичної концепції євра¬зійства можна вважати феномен російської ідеї, покликаної вирішити так зва¬ну "загадку Росії", яка, згідно з М. Бердяєвим, пов'язана з визначенням за¬вдання та місця Росії у світі, а згідно зі В. Соловйовим, полягає у посередницькій ролі Росії стосовно Заходу і Сходу. Російська ідея, за словами В. Соловйова, має дати відповідь на питання про смисл існування Росії у світовій історії шляхом окреслення тієї "органічної функції"", яка покладена на цю країну в загальному житті людства. Зазначені смисл і функція російської ідеї Соловйов, М. Бердяєв, В. Іванов, Л.Карсавін та ін., полягають у тій особливій та визначальній ролі, яку Росія покликана відіграти в світі й від вико¬нання якої залежить його майбутнє.

М. Бердяєв з цього приводу пише, що Росія не може визначати себе, як Схід, і протиставляти себе Заходу. Росія, вважає М. Бердяєв, повинна усвідомлювати себе й Заходом, Схід-Заходом, об'єднувачем двох світів, а не їх роз'єднувачем. Зазначена своєрідність Росії обстоюється творцями російської ідеї виключно як релігійна, християнська, а точніше східно християнська. Л. Карсавін, наприклад, пояснює це тим, що християнство одного боку, явило себе на самій грані Заходу та Сходу, протиставивши остан¬ні одне одному як християнську і нехристиянську культури. З іншого ж боку християнство як своєрідний "синтез" еллінізму, іудейства та східних релігій з релігійністю Заходу забезпечує взаємну обумовленість західної та східної культур, їх проростання одна в одній.

Оскільки бажана єдність людства має бути забезпечена православною свідомістю, російська ідея, підкреслює В. Соловйов, базується не на силі зброї, а існує як такий аспект християнської ідеї, який є носієм історичного смислу християнства. Росія, пише В. Соловйов, повинна "... покласти всі свої націо¬нальні сили на здійснення, у згоді з іншими народами, тієї досконалої та все¬ленської єдності людського роду, безперечна основа якої дана нам у Церкві Христа". Таким чином, поєднання Заходу та Сходу, яке є "вели¬ким світовим завданням", має відбутися виключно у сфері релігійній, духовній загалом. М. Бердяєв підкреслює, що християнська месіанська свідомість може бути лише свідомістю того, що найближчим часом Росія покликана сказати своє нове слово світу, як сказав його вже світ латинський та світ германський. Це слово означає розкриття Росією своїх духовних потенцій, внаслідок чого її духовна культура зможе визначати й перетворювати духовне життя Заходу.

О. Кізіветтер у статті "Євразійство" сво¬го часу зазначав, що й географи, історики, економісти та історики літератури і мистецтва завжди враховували той факт, що Росія сформувалася на рубежі Європи та Азії, а тому багато чого не можна зрозуміти в російсько¬му житті і російській історії без урахування ролі в них азіатського елементу.

С. Єшевський зазначає, що російське плем'я є не чистим племенем, а результатом поєднання різних народностей за умови переважання народності слов'янської, другий стверджує, що про¬сування росіян на північ та схід супроводжувалося їх взаємною асиміляцією з "туземцями-старожилами", так що "... азіатський кочівник-киргиз, підпорядко¬вуючий своєму впливу в деяких місцевостях російського сибірського козака, під час переходу від кочового способу життя до осілого, "хліборобського", зрікається вже з другого покоління від імені кайсака, носить російський одяг і називає себе християнином".

М. Карамзін писав, що Росія у своє¬му громадському образі представляє риси як азіатської, так і європейської час¬тин світу, а саме: суміш, по-перше, древніх східних звичок, що принесені слов’янами у Європу; по-друге візантійських традицій, які перейняті росіянами разом із християнською вірою, і, нарешті, деяких германських нахилів, отриманих ними від варягів.

А О. Ковалевський відмічав, провидіння, яке керує долями Росії, призначило їй бути посередницею між Європою і Азією, а тому Росія має виконати почесну для неї роль здійснення синтезу європейських та азіатських культур.