SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Германия. История Після припинення династії Карла Великого затвердилася Саксонська династія. Німецький король Отон Великий приєднав до своїх володінь Північну Італію, утворивши Імперію, що пізніше була названа "Священною Римською імперією німецької нації", і одержав звання імператора. У період його правління (936 - 973 рр.) були приєднані Лотарингія, Угорщина, Чехія і частина території Східної Європи, населена слов'янськими народами. Роздробленість Німеччини підсилилася при Фрідріхові II Штауфені (1212-1250), що закінчилося загибеллю династії Штауфенів і повним торжеством територіальних князів. До ХІІІ століття Німеччина складалося з економічно і політично відособлених князівств, суверенітет яких у цей час вже остаточно оформився. Князі привласнили собі право вибирати імператорів. У ХІV-Х століттях німецькі князівства утворювали в рамках Імперії різні союзи для ведення воєн чи захисту від домагань імперського лицарства. У середині ХV століття в Німеччині виник широкий суспільний рух, спрямований на звільнення від впливу католицької церкви, що одержав назву Реформації. Наслідком цього руху стала Селянська війна, що почалася у 1525 році й охопила Швабію, Франконію, Саксонію і Тюрінгію. Розгром селян і плебейства, а також послідуюче посилення влади князів, довершили процес політичного розпаду Німеччини і надовго прирекли її на стан роздробленості. Після Селянської війни селяни на два століття потрапили у фортечну залежність, що перешкоджало розвитку промисловості у Німеччині в ХVІ-ХVІІ століттях. Розпад Німеччини був довершений у 1648 році, коли за умовами Вестфальського договору, що був укладений після перемоги Швеції і Франції над Німеччиною у Тридцятирічній війні (1618-1648 рр.), ряд територій Німеччини відійшов до переможців, і була визнана повна самостійність князів. У ХVІІ-ХVІІІ століттях формально існувала "Священна римська імперія німецької нації", але фактична влада була зосереджена в руках самостійних князів. На 30 мільйонів жителів доводилося 297 самостійних держав-князівств. Серед них були тільки два більш-менш великих державних утворення: Австрія і Бранденбург. У 1614 році курфюрст Бранденбургу Іоганн приєднав до своїх володінь герцогство Прусське, що стало основою Прусської держави. Австрія - друга велика німецька держава, стала такою за рахунок приєднання Чехії і частини Угорщини. У 1806 році після поразки Австрії у війні з Францією "Священна Римська імперія німецької нації" була ліквідована. Під протекторатом Наполеона був створений Рейнський союз, куди ввійшли 21 німецька держава, а в 1807 після розгрому Пруссії у цей союз увійшла вся Західна Німеччина. |