SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки 90, 91. Міжнародний бізнес, міжн компанії Міжнародний бізнес – це частина загальної системи МЕВ, що відповідає стосункам, пов’язаним з діловою діяльністю промислового, комерційного, валютно-фінансового, перевізного типів. Кожна форма МЕВ відображена в міжнародному бізнесі, і виходячи з них можна говорити про такі види міжнародного бізнесу, як валютний, промисловий, фінансово-кредитний, торговий, аграрний,- кожен з яких, має свої підвиди. Найпоказовішим проявом міжнародного бізнесу є спільне підприємництво та транснаціональний бізнес. Спільне підприємництво – це діяльність в якій бере участь спільний капітал, що утворився з пайових внесків партнерів двох, або більше країн, котрі спільно здійснюють господарську діяльність, керуючи створеним спільним підприємством і розподіляючи між собою отримані прибутки пропорційно до вкладених капіталів. Класифікують СП за такими ознаками: 1.Принадлежність учасників(промислово розвинуті; що розвиваються; суб’єкти країн з перехідною економікою). 2.Структура партнерів(приватні, державні, змішані). 3.Доля участі партнерів у капіталі СП(яка процентна доля місцевого чи іноземного партнера в СП). 4.Вид діяльності СП. Транснаціональний бізнес. Транснаціональна компанія(ТНК) – це компанія, головне підприємство і власник якої знаходиться в одній країні, а філії чи дочірні компанії знаходяться, як в цій же країні, так обов”язково і в інших країнах. Мультинаціональна компанія(МНК) – це компанія, яка являє собою кооперативне об”єднання невеликої кількості(2-3) головних підприємств декількох країн і широку мережу філій чи дочірних компаній цих підприємств, що функціонують в різних країнах світу. Основні риси ТНК: 1.Володіння величезними матеріальним і фінансовим потенціалом. 2.ТНК є носіями передових досягнень в галузі науки та техніки. 3.Інтернаціональні у сфері функціонування та застосування капіталу. Вільні економічні зони. Вільна економічна зона – це частина території, виділеної із загальних митних кордонів держави, яка має повну самостійність у вирішенні господарських питань, особливий режим управління і преференційні умови економічної діяльності для іноземних і національних суб’єктів підприємницької діяльності. В своєму життєвому циклі ВЕЗ проходять 4 фази: Розвиток – зростає приплив іноземного капіталу та збільшується експорт виробленої в зоні продукції, виробництво стає високоефективним. Зрілість – приплив іноземних інвестицій стабілізується, експорт продукції зростає. Спад – приплив іноземних іевестицій падає, іноземних інвесторів витискають місцеві фірми, виробничі потужності викупляють національні компанії. Митна зона – це територія на якій зберігаються, сортуються, обробляються і комплектуються іноземні і вітчизняні товари, а також транзитні вантажі. Наприклад: аеропорт Шеннон (Ірландія). Оффшорні зони(ОЗ) чи «податкові гавані», як їх іноді називають,стали організовуватися в 70-і рр. ОЗ залучають клієнтів сприятливим валютно-фінансовим режимом, високим рівнем банківської і комерційний таємниці, лояльністю державного регулювання. Найбільше поширення вони одержали в країнах Британської співдружності. У світі нараховується біля трьох десятків стійких і комплексних центрів оффшорной діяльності. Вільні порти – створюються при портах та аеропортах, на ввезений товар не сплачується мито до того часу поки він знаходиться на складі, а сплачується після його реалізації. Наприклад: порт Гамбург(ФРН). Комплексні зони – як правило, великі за територією і містять у собі ознаки різних типів ВЕЗ. Як свідчить світова практика найефіктивнишими є зони-острови, наприклад: Шрі-Ланка, Маврикій, Хайнань. Географічна ізольованість подібних зон надійно захищає їх, особливо на початковій стадії розвитку, і тим самим підвищує шанс виживання цих “острівців податкового раю” у суворому економічному просторі. |