SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Фізико-географічні умови та етнічний склад населення Південної Азії. ПІВДЕННОАЗІЙСЬКА провінція включає території півострова Індостан, Гімалайсь¬кі гори, посушливі області Тар, Бірмано-Ассамські гори, острів Шрі-Ланку, Мальдівські, Андаманські та Нікобарські острови. Майже повсюдно тут панують субтропічні і тропічні кліматичні умови. Провінція охоплює території Індії, Пакистану, Непалу, Бутану, Бангладешу, Шрі-Ланки, Мальдівської Республіки. Простори провінції населені великою кількістю етносів різних мовних сімей, рас і підрас, які характеризуються різними рівня¬ мисоціально-економічного і господарсько-культурногорозвитку, особливостями етногенезу і етнічної історії, наявністю великої кі-лькості своєрідних екологічних ніш і т.ін. Усе це зумовило формування в провінції шести історико-етнографічних областей. 1. ДЕКАНСЬКА ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНАОБЛАСТЬ Область займає Деканське плоскогір’я з гірськими система¬ ми Східних і Західних Гат. На цих територіях проживають етно¬си, які розмовляють мовами дравідійської сім’ї мов. Найчислен¬ніші етноси дравідійської сім’ї: телуги (63 млн), таміли (52 млн), каннари (ЗО млн), малаяли (ЗО млн), гонди (3,2 млн), ораоми (1,7 млн), тули (1,6 млн) та ін. За расовими ознаками вони нале¬жать до південноіндійської (дравідійської) перехідної раси, а окремі етноси — гонди (3,2 млн чол.), бадаги (150 тис. чол.), куруби (10 тис. чол.), коти (1 тис. чол.) та інші — до ведоїдної підраси великої австралоїдної раси. 2. ГАНГСЬКА ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНАОБЛАСТЬ Область населена етносами різних мовних і расових груп. Пе¬реважну більшість цих етносів становлять ті з них, які розмовля¬ють мовами індоарійської групи індоєвропейської сім’ї. В Індії всього проживають 1,065 млрд чол. (2003 р.); 24 індоєвропейсь¬ких етноси складають майже 74% усього населення країни. Найчисленніші з них: гіндустанці — 27,8%, біхарці — 10,5%, бенга¬льці — 9%, маратхі — 7,5%, гуджараті — 5,2%, орії — 3,6%, пенджабці — 2,6%, раджастханці — 2,2% населення країни. На північному сході Індостанського субконтиненту проживає ще один численний індоєвропейський етнос — бенгальці, які налічують понад 180 млн чол. У Бангладеш бенгальці становлять 98% населення країни. 3. ГІМАЛАЙСЬКА ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНА ОБЛАСТЬ Гімалайська історико-етнографічна область займає території Непалу і Бутану, райони крайнього північного заходу Індії та півночі Пакистану. Місцеві етноси розмовляють мовами індоарійської групи індоєвропейської та центральної групи ісіно-тибетської мовних сімей. Найчисленніші індоєвропейські етноси в гі¬малайській історико-етнографічній області: непальці — 9 млн чол. із 25,1 млн чол. (2003 р.) населення країни, кашмірці — 3,4 млн чол. (більшість населення індійських штатів Джамма і Каш¬ мір), тхари — 5,1% населення Непалу. Крім того, тут прожива¬ють численні групи гіндустанців та біхарців. 4.ІНДО-ПАКИСТАНСЬКА ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНА ОБЛАСТЬ Область займає територію басейну р. Інд, пустелю Тар, посу¬шливі Пуштунську і Пешеварську долини, посушливе Белуджійське нагір’я, райони Кохістану — гірську пустельну країну вздовж західних кордонів Пакистану, а на півночі — південні відроги Гіндукушу та Сулейманових гір. Етноси історико-етнографічноїобласті належать до індо середземно морської підраси великої європеоїдної раси і лише в брагуїв проявляються окремі ознаки дравідійської раси. Більшість населення області розмовляє мовами індоарійської та іранської груп індоєвропейської сім’ї мов. Пенджабці — найчисленніший індоарійський етнос істори¬ко- етнографічноїобласті. Синдхи (самоназва походить від санскр.Сіндху — “Інд”). їх кількість сягає близько 23 млн чол. З них 13,7 млн чол. прожи¬ ває в Пакистані. Крім того, в області проживають ще групи індоарійців гу¬джаратців (800 тис.), раджастханців (300 тис.), гіндустанців (200 тис.) та ін. З іраномовних етносів найчисленнішими є пуштуни. 3 25 млн пуштунів у Пакистані проживає близько 15 млн чол., тобто по¬ над 60% їх загальної кількості. Белуджі (самоназвабалуч, балоч) — іраномовний етнос, який проживає в пакистанській провінції Белуджістан, частково у провінції Сінд та у прилеглих районах Ірану і Афганістану. По¬ над 72% усіх белуджів проживає в Пакистані. Брагуї (самоназва —брагуй) проживають у провінціях Белу¬ джістан та Сінд. їх мова належить до дравідської сім’ї мов. Вони сповідують мусульманство сунітського напряму. 5.БІРМАНО-АССАМСЬКА ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНА ОБЛАСТЬ Область займає райони крайнього північного сходу Індії. Вона ділиться на гірський і долинний райони. Населення історико-етнографічноїобласті складається з чо¬тирьох груп. Першу групу становлять ассамці, більшість яких проживає в Ассамі, та бенгальці, які розмовляють мовами індо арійської групи індоєвропейської сім’ї мов. Другу групу явля-ють собою етноси центральної групи сіно-тибетської сім’ї мов: наги, качіни, гари. Третю групу становлять кхаси, мова яких належить до монкхмерської групи австро азійської сім’ї мов. Че¬тверту групу місцевого населення являють собою переселенці з долини р. Гангу, які розмовляють індо арійськими мовами, та переселенці з півдня Індії, які розмовляють дравідійськими мо¬вами. Переважна більшість місцевих етносів належить до південно азійської перехідної раси. 6. ОСТРІВНА ІСТОРИКО -ЕТНОГРАФІЧНАОБЛАСТЬ Острівна область займає о. Цейлон, Мальдівські, Андаманські та Нікобарські острови. Населення області характеризується расовою, мовною та релігійною строкатістю. Так, сингали і маль¬дівці центральної частини названих островів належать до індо середземноморської підраси великої європеоїдної раси, але в них помітні домішки ведоїдної раси, андаманці — до папуасько-ме¬ланезійської підраси, веди і південні мальдівці — до ведоїдної підраси великої австралоїдної раси, а нікобарці — до південно азійської перехідної раси. Більшість населення острівної істори¬ко-етнографічної області розмовляє сингальською та мальдівсь¬кою мовами індо арійської групи індоєвропейської сім’ї мов. Крім того, тут проживають таміли та ланкійські маври, мова яких належить до дравідійської сім’ї мов, нікобарці, мова яких нале¬ жить домон- кхмерськоїгрупи австроазійської сім’ї мов та анда¬манці, мова яких становить окрему мовну сім’ю. |