SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

Основні партійні системи та їх характеристика.

Партійна система - це сукупність партій, які беруть участь у тій формі політичної діяльності, що пов'язана з формуванням законодавчих і виконавчих структур влади. її специфіка складається під впливом багатьох чинників: конкретного співвідношення політичних сил, історичних традицій і обставин, особливостей національного складу населення, впливу релігії тощо. У процесі історичного розвитку сформувались три основні різновиди партійних систем: однопартійні, двопартійні, багатопартійні.
Однопартійна система властива тоталітарному режиму. Ця система, однак, не виключає можливості існування інших партій і навіть їхньої участі у формуванні й діяльності державних структур. Але будь-яка форма політичної участі цих партій поставлена під контроль правлячої партії, що зводить нанівець їхні реальні можливості у здійсненні державної влади й незалежної політики та автоматично веде до глибинної реорганізації всієї політичної системи:
- повне вихолощення інституту виборів (навіть якщо вибори все-таки проводяться) через відсутність реальної альтернативи для виборців;
- зрощування партійного й державного апарату, центр прийняття політичних рішень переходить до партійного керівництва, яке розглядає державу лише як адміністративний механізм для реалізації своїх власних рішень;
- де-факто нівелюється різниця між державним і партійним бюджетами;
- громадянське суспільство руйнується, а громадські організації втрачають самостійність, фактично перетворюючись на інструмент тотального контролю влади над громадянами;
- впроваджується офіційна ідеологія. Політична воля й мета, що декларується владою, стають пріоритетними у суспільстві;
- зводиться нанівець інститут прав і свобод людини, оскільки безумовним пріоритетом оголошується "суспільний" (тобто партійний) інтерес. Конкретна особистість розглядається лише як інструмент, засіб реалізації "суспільного" інтересу.
Двопартійна (біпартійна) система відрізняється від однопартійної тим, що в ній відбувається боротьба за владу між двома політичними партіями ("партіями влади"), які мають приблизно однакові шанси виграти вибори. Зазвичай це означає, що майже всі виборні парламентські місця займаються депутатами двох партій, що одержують більшість голосів, а також те, що ці партії почергово формують уряд у парламентських демократіях або одержують президентську посаду у президентських республіках.Для двопартійної моделі характерні такі основні ознаки:
- масове залучення виборців у політичний процес;
- циклічність (маятниковий характер) політичного процесу;
- зростання ролі партійних лідерів у суспільному житті; - динамізм політичних відносин.
На відміну від інших партійних систем двопартійна система має очевидні переваги. Вона забезпечує більшу стабільність уряду. Дана система гарантує більшу ефективність виконавчої влади. Створюючи певні труднощі для діяльності третіх партій, відсуваючи їх від влади, ця система ставить надійний бар'єр на шляху радикально настроєних політичних сил. Інакше кажучи, на відміну від багатопартійності, біпартизм, безумовно, набагато більш надійний і ефективний інструмент захисту демократичного режиму.
Разом з тим багатопартійна система має деякі важливі переваги:
- більш точно й повно відображає соціально-економічну структуру суспільства й, соціальних інтересів:
- забезпечує послідовність демократизму політичного процесу через якнайбільше розкриття потенціалу розвитку й саморегуляції громадянського суспільства;
- робить саму політику більш відкритою, тому що включає механізм міжпартійної конкуренції та взаємної критики;
- підвищує ефективність процесу прийняття рішень, пропонуючи різноманітні, альтернативні ідеї та концепції;
- забезпечує гнучкість влади у критичних ситуаціях (створення нових блоків і коаліцій, перерозподіл місць у представницьких установах, зміну лідерів).