SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

• На поч. ХІХ ст. у Франції виражало прагнення відновити владу короля як єдино законну.
• Після фр.буржуазної револ. Легітимісти = монархісти, прибічники легітимної(законної) влади Бурбонів,поваленої революцією. Легітимізм = визнання державної влади і певної території держави на міжнародному рівні.
• Розуміння легітимності:
o Усвідомлення переваги загальновизнаного порядку над насильницьким захопленням влади.
o Переконання підвладних і світового співтовариства в правомірності існуючої влади + її визнання.
o В межах країни- визнання правомірності політичної влади підлеглими.
• Об’єкти : органи держ. влади, управлінські структури вищі посадові особи, політичні еліти, політичні норми.
• Нині визнання легітимності більшістю- обов’язкова ознака демократичної, цивілізованої держави.
• Легітимність передбачає визнання права суб’єктів влади встановлювати загальнообов’язкові правила поведінки, приймати закони ,видавати розпорядження + висока правова культура громадян.
• Вимірюється шляхом соц. опитувань
• Визначається шляхом виборів, референдуму ; наявністю спроб повалення уряду,усунення лідера; вияви громадянської непокори; демонстрації.
• Лібер- демократ. позиція= влада, сформована в результаті демократичних процедур;
• Політичний реалізм = здатність влади оволодіти наявною ситуацією в країні (легітимна влада може прийти нелегальним шляхом, але мусить бути прийнята суспільством).
• Причини втрати(делегітимації):
o Панівні цінності суспільства Егоїстичні інтереси правлячої еліти.
o Ідея демократії в суспільстві Недемократ. соц.-політична практика.
o Відсутність в політ. системі механізмів захисту інтересів народних мас та їх впливу на владу.
o Бюрократизація, корумпованість держапарату.
o Націоналізм, етнічний сепаратизм, що заперечують центральну владу.
o Дезінтеграція правлячої еліти (протистояння гілок)
o Нездатність влади розв’язати нагальні суспільні соц.-економічні питання.
Типи:
• За Вебером:
o Традиційна ( авторитет традицій звичаїв)
o Легальна (правлять закони)
o Харизматична (віра в унікальні здібності правителя)
• Інша:
o Ідеологічна (населення переконане ,що влада діє в межах норми, підкорюється):
 Етнічна (маніпуляція ідеєю національної держави)
o Структурна (населення цінує механізми існуючої влади)
o Персоналістська ( моральне схвалення ідей лідера)
• За джерелами:
o Легітимність участі ( залучення громадян до управління загал.ьними справами)
o Технократична (влада здійснюється ефективно за допомогою кваліфікованих технократів)
o Примусова(силове примушування громадян виконувати вказівки влади)42. Поняття еліти , її основні функції. Типи еліт.
• Поява елітизму (кін ХІХ- поч. ХХ). Основоположники теорії еліт: Моска ,Парето ,Міхельс.
• Історія:
o Конфуцій:
 «прошарок керуючих» (шляхетні мужі,доброчесність,розвинуті якості)+ «прошарок керованих»
o Сократ:
 «геніальні», «виконавці ідей геніїв», «маса звичайних людей»
o Середньовіччя: «лицарство», «аристократія» (заслуги за військ.діяльність)
• «П.Е.»- (фр.=краще,добірне,вибране)правляча меншість,наділена особливими психологічними ,соціальними та політичними рисами. Спочатку «еліта» означало товари найвищої якості, згодом виокремлених в суспільстві «обраних людей».
• Політична еліта, панівний клас(Моска), політичний клас,правляча верства.
• Ознаки:
o Політичне керівництво,управління
o Освітченість
o Становище в суспільстві
o Самосвідомість
o Сприйняття себе особливою верствою, покликаною керувати суспільством.
• Функції:
o Політичне ціле покладання (розробка стратегій ,тактик)
o Інтеграційна (цілісність, єдність суспільства)
o Регулятивна (прийняття політ. рішень ,спрямованих на регулювання політичних суспільних відносин)
o Мобілізаційна (організація мас для виконання поставлених завдань)
o Комунікативна (зв’язки з населенням)
o Вираження, політичне представництво соціальних інтересів
• Типологія:
o За сферою життєдіяльності:
 Політ, економічна, духовно-інформаційна, національно-етнічна, професійна,військова..
o Загалом:
 Вища (керівники найвищих рангів, приймають важливі рішення) мери, глави держав губернатори, прем’єр- міністри.
 Середня (виборні особи) депутати, лідери політ.партій, мери міст.
 Адміністративна (призначені держслужбовці) міністерства ,департаменти, комітети
o За місцем в політ системі суспільства
 Правляча( участь в управлінні)
 Опозиційна
o За часом, засобом утвердження
 Традиційні (засновані на цінностях,звичаях,знатністю походження, васністю на землю)
 Сучасні( на сучасних цінностях= промисловість, капітал,освіта,професійність)
o За ступенем представлення:
 Високий рівень (представлення загалу)
 Низький рівень ( лише сегменту суспільства)
o За масштабами діяльності:
 Загально національні (ключові посади)
 Загально регіональні (керівники)
o За основою формування:
 Еліта крові
 Еліта власності
 Еліта інтелектуальної продуктивності