SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Легітимність політичної влади. • На поч. ХІХ ст. у Франції виражало прагнення відновити владу короля як єдино законну.
• Після фр.буржуазної револ. Легітимісти = монархісти, прибічники легітимної(законної) влади Бурбонів,поваленої революцією. Легітимізм = визнання державної влади і певної території держави на міжнародному рівні. • Розуміння легітимності: o Усвідомлення переваги загальновизнаного порядку над насильницьким захопленням влади. o Переконання підвладних і світового співтовариства в правомірності існуючої влади + її визнання. o В межах країни- визнання правомірності політичної влади підлеглими. • Об’єкти : органи держ. влади, управлінські структури вищі посадові особи, політичні еліти, політичні норми. • Нині визнання легітимності більшістю- обов’язкова ознака демократичної, цивілізованої держави. • Легітимність передбачає визнання права суб’єктів влади встановлювати загальнообов’язкові правила поведінки, приймати закони ,видавати розпорядження + висока правова культура громадян. • Вимірюється шляхом соц. опитувань • Визначається шляхом виборів, референдуму ; наявністю спроб повалення уряду,усунення лідера; вияви громадянської непокори; демонстрації. • Лібер- демократ. позиція= влада, сформована в результаті демократичних процедур; • Політичний реалізм = здатність влади оволодіти наявною ситуацією в країні (легітимна влада може прийти нелегальним шляхом, але мусить бути прийнята суспільством). • Причини втрати(делегітимації): o Панівні цінності суспільства Егоїстичні інтереси правлячої еліти. o Ідея демократії в суспільстві Недемократ. соц.-політична практика. o Відсутність в політ. системі механізмів захисту інтересів народних мас та їх впливу на владу. o Бюрократизація, корумпованість держапарату. o Націоналізм, етнічний сепаратизм, що заперечують центральну владу. o Дезінтеграція правлячої еліти (протистояння гілок) o Нездатність влади розв’язати нагальні суспільні соц.-економічні питання. Типи: • За Вебером: o Традиційна ( авторитет традицій звичаїв) o Легальна (правлять закони) o Харизматична (віра в унікальні здібності правителя) • Інша: o Ідеологічна (населення переконане ,що влада діє в межах норми, підкорюється): Етнічна (маніпуляція ідеєю національної держави) o Структурна (населення цінує механізми існуючої влади) o Персоналістська ( моральне схвалення ідей лідера) • За джерелами: o Легітимність участі ( залучення громадян до управління загал.ьними справами) o Технократична (влада здійснюється ефективно за допомогою кваліфікованих технократів) o Примусова(силове примушування громадян виконувати вказівки влади)42. Поняття еліти , її основні функції. Типи еліт. • Поява елітизму (кін ХІХ- поч. ХХ). Основоположники теорії еліт: Моска ,Парето ,Міхельс. • Історія: o Конфуцій: «прошарок керуючих» (шляхетні мужі,доброчесність,розвинуті якості)+ «прошарок керованих» o Сократ: «геніальні», «виконавці ідей геніїв», «маса звичайних людей» o Середньовіччя: «лицарство», «аристократія» (заслуги за військ.діяльність) • «П.Е.»- (фр.=краще,добірне,вибране)правляча меншість,наділена особливими психологічними ,соціальними та політичними рисами. Спочатку «еліта» означало товари найвищої якості, згодом виокремлених в суспільстві «обраних людей». • Політична еліта, панівний клас(Моска), політичний клас,правляча верства. • Ознаки: o Політичне керівництво,управління o Освітченість o Становище в суспільстві o Самосвідомість o Сприйняття себе особливою верствою, покликаною керувати суспільством. • Функції: o Політичне ціле покладання (розробка стратегій ,тактик) o Інтеграційна (цілісність, єдність суспільства) o Регулятивна (прийняття політ. рішень ,спрямованих на регулювання політичних суспільних відносин) o Мобілізаційна (організація мас для виконання поставлених завдань) o Комунікативна (зв’язки з населенням) o Вираження, політичне представництво соціальних інтересів • Типологія: o За сферою життєдіяльності: Політ, економічна, духовно-інформаційна, національно-етнічна, професійна,військова.. o Загалом: Вища (керівники найвищих рангів, приймають важливі рішення) мери, глави держав губернатори, прем’єр- міністри. Середня (виборні особи) депутати, лідери політ.партій, мери міст. Адміністративна (призначені держслужбовці) міністерства ,департаменти, комітети o За місцем в політ системі суспільства Правляча( участь в управлінні) Опозиційна o За часом, засобом утвердження Традиційні (засновані на цінностях,звичаях,знатністю походження, васністю на землю) Сучасні( на сучасних цінностях= промисловість, капітал,освіта,професійність) o За ступенем представлення: Високий рівень (представлення загалу) Низький рівень ( лише сегменту суспільства) o За масштабами діяльності: Загально національні (ключові посади) Загально регіональні (керівники) o За основою формування: Еліта крові Еліта власності Еліта інтелектуальної продуктивності |