SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Авторитарний режим: суть та різновиди. На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори, багатопартійність. Проте його сутнісними ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів.
Авторитаризм (від лат. autoritas – цілковита влада, вплив) — тип політичного режиму, який характеризується субординацією суб'єктів політичних відносин, наявністю сильного центру, що має концентровану владу, звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об'єднань, суворою регламентацією їхньої активності, можливістю застосування насильства чи примусу. Основні ознаки авторитаризму: • перевага в діяльності державних органів методу адміністрування, диктату (за авторитаризму рідко застосовується компроміс із найважливіших політичних проблем); • сильна виконавча влада; • концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів; • здійснення органами виконавчої влади нормотворчих функцій; • звуження сфери гласності та виборності державних органів; • обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення; • відчуження народу від влади; • відсутність єдиної ідеології; • опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії; • при боротьбі за владу використовуються як законні, так і незаконні методи; • обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об'єднань громадян; • органи влади діють на власний розсуд (часто порушуючи при цьому закон), керуючись власним баченням політичної доцільності. Залежно від цілей виокремлюють різні види авторитаризму: • стабілізаційний, метою якого є збереження існуючого ладу; • альтернативний, властивий країнам, які відкинули демократичні засади розвитку суспільства. Найчастіше авторитаризм встановлюється в країнах, які переходять від тоталітаризму до демократії. Характерно, що за авторитаризму існує і громадянське суспільство, а в самому суспільстві чіткої регламентації зазнає переважно політична сфера. За цього політичного режиму в суспільстві можлива легальна опозиція, і якщо за тоталітаризму необхідно постійно доводити режимові свою особисту відданість і лояльність, то за авторитаризму відданість не обов'язкова, головне — відкрито не виступати проти режиму. За авторитаризму немає уніфікованої ідеології. А через поруйнованість репресивного апарату та несформованість демократичних інститутів мобілізаційні можливості її застосування практично відсутні, а само суспільство характеризується вищим ступенем інертності, ніж за інших політичних режимів. Попри те, що правлячі структури відкриті для різних угруповань, влада за авторитаризму сконцентрована в руках правлячої еліти, виборча система пристосована до рішень виконавчої влади, демократичні принципи не є абсолютною цінністю, значний обсяг влади перебуває в руках силових структур, принципи законності та конституційності практично завжди спотворюються. Авторитарними країнами були в різні історичні періоди Радянський Союз та Італія. |