SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

2


2 ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ лс

Лісова селекція це наука про виведення нових і покращення існуючих

сортів деревних порід шляхом управління їх спадковістю і мінливістю. Завданя ЛС

1 селекція на швидкість росту. 2 посилення імунітету проти хвороб і шкідників та

стійкості проти несприятливих факторів навколишнього середовища 3 покращення

якості деревини 4 підвищення врожайності плодів і насіння 5 зростання виходу і

якості хімічних речовин 6 домогтися підвищення декоративності.

3 шляхи і методи лісової селекції

Наукові методи селекції 1 відбір кращих лісових форм і їх розмноження і

подальше селекційне покращення 2 гібридизація-внутрішньо видова і між видова ,

яка забезпечує прояв ознак, властивостей в наслідок комбінативної і

рекомбінаційної мінливості 3 індукований мутагенез, з використанням віз, хім.

Біо. Мутагених факторів які викликають мутації. 4 поліплодія – переведення дипло

дної форми на 3; тетра ; пентаоснову. Найефективніше в селекційному процесі

використання триплодної форми які одержають в наслідок гібридизації диплоїдних

і тетраплоїдних форм. Такі триплоїди використовують вегетативно 5 застосування

генної інженерії

4-5СОРТИ ЛІСОВИХ ДЕРЕВНИХ ПОРІД

Сорт популяція насіневого або клонового походження з покращеними

господарськоціними ознака, які передаються потомству. Сорти лісових порід

поділяються за походженням на : місцеві- створюютьться в результаті природного і

найпростіших прийомів штучного добору. мають здатність добре пристосовуватись до

певних умов регіонуи . більшість з них генетично і морфологічно не однорідні. 2

селекційне створюють на основі застосувань наукових методів селекції. Вони

вирівняні за морфологічними генетичними ознаками та господарськими особливостями

Б) за способом виведення 1 сорти клони-це потомство однієї вегетативно

розмноженої рослини. Вони характеризуються за генетичними морфологічними та

госплдарсько біологічними ознаками. 2 сорти лінії насинене потомство однієї

рослини одержано методом індивідуального добору з популянц самозапильника.

Вони є морфологічно і генетично стабільні. 3 Сорти популяції – сорти які

одержують щляхом масового добору перехресно чи самозапильних культур спадково

вони не однорідні 4 сорти гібриди створюються в наслідок внутрішньо видової чи

міжвидової гібридизації з наступним відбором кращої гібридної популяції. Такі

сорти мають краще підвщену генетичну мінливість.

6 загальна схема селекційного процесу

Включає такі етапи: 1 визначення напрямку та мети селекції на основі

вимог лісогосподарського виробництва (селекція на якість деревини смоло

продуктивність плодоношення) 2 створення вихідного матеріалу для селекції тобто

матеріалу з якого селекціонер відбирає форми для гібридизації мутації полі

плодії чи генної інженерії. Створення вихідного матеріалу- визначає успіх

селекційної роботи 3 інвениризація існуючих лісів в першу чергу природного

походження. І відбір кращих форм для розмноження і подальшого використання 4

подальший відбір селекційного матеріалу для наступних етапів селекційного

процесу . 5 організація насінництва відібраних форм або плюсових дерев з

подальшою перевіркою насіневого потомства .

7 ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОСНОВА СЕЛЕКЦІЇ І ЕВОЛЮЦІЇ

Основною одиницею виміру в системі живих організмів є вид- це сукупність

організмів які мають спільну генетичну основу і володіють рядом загальних

мофофізіологічних і екологічних властивостей. Вид- група які мають спільну

генетичну основу. Популяція сукупність роганізмів певного виду які вільно

схрещуються між собою займають певну територію і певним чином ізольовані від

подібних сукупностей даного виду . популяція є основною одиницею існування. В

середині популяції розрізняють дрібніші підрозділи: біотип- сукупність особин

однієї популяції що моють ідентичний гентип. Клон- вегетативне потомство однієї

рослини генетично ідентичної . екотип- популяція аба біотип що має спадкові

пристосування до певних екологічних умов.

8 ЛІСОНАСІНЕВЕ РАЙОНУВАННЯ

Це поділ території урк. На відносно однорідні частини за грунтово

кліматичними чиниками, що зумовлюють формуваня в процесі еволюції популяцій

евного генетичного складу. Оденицею є лісонасіневий район лісонасіневий район-

це певна територія в межах ареалу виду з порівняно однорідними лісонасіневими

умовами та генотипом складом популяції деревних порід що мають чітко виражені

природні та лісгосподарські особливості . повідношеню до лісонасіневого

районування розрізняють насіння : 1 місцеве- те що зібране в межах свого

лісонасіневого району. 2 інорайоне- насіння з інших районів. В укр. Виділено 9

дуб 6-сосна 6-бук 4 ялиці 3 – ялини 2 модрини райони.

9 ГЕОГРАФОЧНІ КУЛЬТУРИ

-дослідні щтучні насадженя, закладені посівним(садивним) матеріалом

інорайоного походження такі культури в укр. Створюють з 71року. Генетичний

потенціал насіння- норма реакції генотипу на умови зовнішньго середовища на

території укр. Закладено понад 40 едафічних і географічних культур. На площі 230

га.в яких представлено близько 1300 потомств популяцій дуба модрин ясена та

інших порід різного походженя

10 ВПЛИВ СПАДКОВОСТІ НА МІНЛИВІСТЬ ЛІСОВИХ ДЕРЕВ.

Відміності між особинами одного насадженя визначають такі фактори:

зовнішні фактори які поднують вплив грунту і кліматичних умов. Ці фактори

обумовлюють генотипові мінливість. 2 спадкові задатки які контролюють прояв озна

к і властивостей через ДНК і РНК . тип грунту його родючість вологість і

освітленя визначають особливості росту і розвитку одно типових насаджень на

більш родючих грунтах проявляються інтенсивніше ознаки пророди енергія приросту,

форма стовбуру кількість гілок в ярусі та кількість бруньок і колір.

11 СУТЬ МІНЛИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

Мінливість- це властивість органіму набувать нових обо втрачати

попередні ознаки під впливом факторів середовища. Форми мінливості: внутрішньо

видова над видова . внутрішньо видова поділяється на групову аббо внутрішньо

популяційну. Над видова це міжвидова і між родова. За характером зміни ознак

розрізняють переривчасту та безперервну. Мінливість проявляється через вплив

кількісних та якісних ознак. Якісні ознаки встановлюються окомірно кількісні

ознаки визначають шляхом заміру зваженя підрахунків це діаметр і висота стовбура

розміри і вага насіння плодів шишок. Мінливість проявляється як окремі

властивості особин фізіологічні боологічні технологічні.мінливістьподіляють на

спадкову і не спадкову.

12 МІНЛИВІСТЬ ЛІСОВИХ ДЕРЕВ ЗА МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ СТОВБУРА.

Основною морфологічною ознакою лісових дерев є форма стовбура – це його

прямота в поєднанні з якістю,що визначає товарність деревини. Форма стовбура

залежить від грунту, вирощування, умов вирощування, густоти лісостану.

Зустрічаються стовбури дерев з певними дефектами: ексцентричність, ребристість,

суховершинність, порушення форми на поперечному перерізі, ці ознаки вважаються

спадковими, тому дерева з такими ознаками підлягають видаленню.

13. Мінливість дерев за формою крони.

Прояв форми крони залежить від: віку дерева, навколишнього середовища. Форма

залежить від площі живлення і освітлення. Форми крони є: пірамідальна,

колоноподібна, овальна та ін..

14. Мінливість дерев за морфологічними ознаками окремих органів

Є такі: розмір та характер крони; розмір, форма листків; форма та характер

річних пагонів; колір та величина квіток, плодів, частота плодоношення. У сосни

зв. При селекційній оцінці форми звертають увагу на: забарвлення чоловічих

пильщиків, величина шишок та їх кількість, довжина, колір хвої та шишок, будову

кори стовбура, кількість деревини. Для ялини зв. Форму оцінюють за: коліром

шишок( зелені, червоні). За формою апофізу(пластинчастий, пірамідальний,

гачкоподібний). За формою крони при різному типу гілкування( гребінчаста.

Плоска, неправильно гребінчаста, горизонтально плоска). За формою кори(

гладенька, глибоко тріщинувата).

15. Мінливість за тривалістю вегетаційного періоду.

Розрізняють форми: з раннім розпусканням бруньок, і з пізнім розпусканням.

Мінливість за вегетаційним періодом визначають для дуба, бука, ялини. Еремедер

та І. шембок виділяють 4 групи дерев за термінами початку та кінця вегетації:

рано починають і рано закінчують, пізно починають і пізно закінчують, рано

починають і пізно закінчують, пізно починають і рано закінчують.

16. Мінливість дерев за енергією росту.

А) повільно ростучі

Б) середньо ростучі

В) швидкоростучі.

Швецький лісівник Бектон виявив 3 типи росту: швидкий ріст ранньому віці і потім

поступове уповільнення; рівномірний або одинаковий ріст дерева протягом всього

його життя; повільний ріст в ранньому віці, а потім прискорено, спочатку рослина

завойовує для себе простір а потім прискорює свій ріст.

17. Мінливість дерев за якісними ознаками.

Показником якості дерева є пряма довжина стовбура, особливо його без сучкової

зони. За хімічним складом якість деревини визначають виходом целюлози та

лігніну. Досить контрастно дерева сосни поділяють за смоло продуктивністю. При

селекції за смоло продуктивністю за вихідні форми беруть дерева рекорцмени за

виходом смоли. Мінливість стійкості рослин до несприятливих кліматичних умов,

шкідників та хвороб. В річному циклі природна зміна умов найбільш критичними є

2 періоди: раньо весняний та осінній, коли спостерігається зміна температури.

Ранньою весною на початку вегетаційного періоду приморозки можуть пошкоджувати

молоді бруньки, пагони, листя, квіти на деревах. Восени приморозки пошкоджують

нездеревянілі пагони. По відношенню до шкідників лісові насадження визначаються

відповідністю до холоду до розвитку дерев і шкідників. Велику селекційну

цінність має стійкість дерев до грибкових захворювань.

18. Мінливість дерев за стійкістю до несприятливих кліматичних факторів,

шкідників та хвороб.

19. Форми мінливості дерев.

Поділяють на 2 типи: між популяційний і популяційний. У між популяційній в межах

типу виділяють такі форми: географічна, екологічна і гібридологічна. Внутрішньо

популяційній: ендогенна, статева, вікова, індивідуальна і сезона. Географічна- є

результатом диференціації виду в межа ареалу, ця мінливість проявляється при

утворенні географічних рас або клімати пів. Екологічна- зумовлюється впливом на

організм рослини певним фактором середовища. Гібридологічна- виникає на межі

ареалів різних видів. Ендогенна- мінливість окремих органів дерева в межах

одного організму. Статева- існування в популяції форм, що відрізняються статево.

Індивідуальна- визначається генотипом особин, який формується в наслідок

поєднання статевих клітин батьківських форм, при цьому мутагенезі полібплодії.

21. Популяційна структура лісових видів.

Популяція- структура організмів одного виду, що займає певну територію , вільно

їдуться між собою та певною мірою ізольовані від інших сукупностей. Стосовно

лісництва окремою популяцією можна вважати лісовий масив, між переривами

природних умов ( рік, гір). Багато популяцій бука, ялиці ростуть в карпатських

лісах де існують різноманітні розриви за рельєфом та лісо рослинними умовами.

Головними ознаками популяції є: Панміксія- необмежене видове єбля між будь якими

особами популяції . Воно створює генетичну різноманітність організму необхідних

для природного відбору. Імбридинг- самозапилення перехресно запилених культур.

Він супроводжуєть професією і гомозигодизацією. Депресинг- пониження

життєдіяльності і продуктивності організму. Гомозигодизація- призводить до

розщеплення складної гетерозиготи на прості самозапильні. Селективне схрещення-

вібіркове схрещення при якому особини окремих генотипів частіше, порівняно з

іншими витримують в схрещені.

24 ПРОЦЕС ПРИРОДНОГО ДОБОРУ В ПОПУЛЯЦІЯХ ЛІСОВИХ ВИДІВ