SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника

і виражає зв'язки між словами в реченні.

Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові

відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями

іменника або займенника, прийменник утворює прйменниково-відмінкову конструкцію:

занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від.

1. У складних прислівниках з іншими частинами мови: а) з іменниками: по

можливості, по суті, по батькові; б) з прикметниками: по-господарськи, по-

дружньому, по-українськи;

в) із займенниками: по-нашому, по-своєму; г) із числівниками : по троє, один по

одному, по-друге. 2. З іменниками у місцевому відмінку і вживається: а) зі

значенням мети: послали по інструктора, пішли по воду; б) зі значенням місця чи

напрямку, де відбувається дія: пляма розповзлася по стелі, трансляція по

телебаченню; в) зі значенням певних стосунків, взаємин: товариш по парті, дядько

по батькові; г) зі значенням місця поширення дії: розпорядження по фабриці,

чеканник по міді; д) зі значенням розподільності: усі делегати отримали по

подарунку, жінкам подарували по букету квітів. 3. З прикметниками: по чайній

ложці, по зеленій поверхності . 4. Із займенниками: по їхньому будинку, по цьому

місцю. 5. З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.