SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у

м. Кінгстон (Ямайка,1976). Ця система передбачає відмову від ряду принципів

Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота

(відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як

світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць

— СПЗ, які випускає МВФ. Основні принципи Ямайської системи: відмова від

встановлення офіційної ціни на золото і золотих паритетів; припинення розміну

доларів на золото; дозвіл купівлі-продажу золота за ринковими цінами; право

вибору країнами будь-якого режиму валютного курсу; визнання плаваючих валютних

курсів на підставі ринкових механізмів (вільна торгівля валютою); надання

повноважень МВФ з нагляду за валютною політикою країн-членів. Важливою ознакою

механізму нової системи є запровадження "плаваючих" валютних курсів національних

грошових одиниць. Така система має два протилежні аспекти. З одного боку, вона

надає валютним відносинам гнучкості, забезпечує можливість ефективно реагувати

на постійні зміни співвідношень у вартості національних валют, точніше відбиває

внутрішній

стан економіки окремих країн загалом і платіжного балансу зокрема. З іншого

боку, коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв'язків,

породжують спекулятивні операції. У цьому зв'язку Кінгстонською угодою

передбачено збереження елементів регулювання системи валютних співвідношень

завдяки здійсненню відповідних операцій на валютному ринку. Одна з істотних

особливостей Ямайської валютної системи полягає у тому, що вона розвивалася на

принципах поліцентризму, або валютного

"плюралізму", тобто взаємодії у межах єдиної системи локальних (регіональних)

валютних структур. Підпорядковуючись загальним принципам, що визначаються МВФ,

регіональні валютні структури водночас розвиваються і на власних функціональних

засадах.