SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

напрями і ризики розвитку кооперацій в Україні Позаяк кооперація може


продуктивно й ефективно функціо¬нувати у сфері малого і середнього

підприємництва, то для її роз¬витку треба визнати такі пріоритети: => формування

концепції розвитку кооперативного сектора і цілеспрямованої державної та

регіональної політики для її реалі¬зації; => створення іпституційних передумов

розвитку кооператив¬ного підприємництва, високоефективних мережевих виробничих

структур (кластерів) з різних видів господарської діяльності, державної та

регіональної підтримки їх функціонування; => створення економічного і

фінансового механізму руху праці, капіталів, товарів і ресурсів, який вивільняв

би дію ринкових сил, сприяв би продуктивній і ефективній віддачі праці і

капіталу, кооперованих виробників Те, що впливатиме на зростання обся¬гу

виробництва Т/?/ = Та 7^.Те// => мобілізація грошових вкладень у розвиток

кооперативного підприємництва і мережевих виробничих структур (кластерів).

розвиток кооперативного сектора регіонів та й краї¬ни загалом не позбавлений

певних ризиків: по-перше, відсутність обґрунтованої теорії приватної і не-

приватної власності та різних форм їх прояву і відповідної теорії організації

управління приватною і неприватною власністю в умовах ринкової економіки, що

значно ускладнює ефективне уп¬равління структурами; -> по-друге, психологічна

неготовність підприємств, фермерів та інших виробників кооперувати зусилля на

новій, "некомандній", добровільній основі; по-третє, відсутність на

регіональному і місцевому рівнях фахівців, що володіють методикою виявлення,

формування і роз¬витку мережевих виробничих структур на кооперативних за¬садах;

по-четверте, переважання стереотипу гіперболізації влас¬них інтересів не

виключає привласнення окремими чиновниками ко¬оперативних грошових ресурсів і

капіталів і "тінізації" діяльності; по-п 'яте, розвиток кооперації мережевих

виробничих струк¬тур може розтягнутися у часі, оскільки треба подолати

індиві¬дуалізм та недовіру між підприємцями, а також між підприєм¬цями і владою;

>по-шосте, більшість діючих малих і середніх підприємств, фермерів та інших

виробників ще не готова до об'єднання зусиль і капіталів, обміну інформацією,

інновацією та ноу-хау, важкопідібрати і підготувати лідерів для управління

підприємницьки¬ми кооперативними мережевими виробничими структурами та інші; ->

по-сьоме, наявні труднощі з постачальниками комплекту¬вальних виробів та з

покупцями продукції; по-восьме, відсутність позикового капіталу та брак

влас¬ного капіталу; по-дев'яте, продовоісується великий податковий тиск,

збе¬рігається правова невизначеність, корумпованість чиновників та рекет; по-

десяте, брак приміщень, виробничої площі та відсутність підприємницького ноу-

хау. Однак досвід ринкових країн показує, що потенційні ризики завжди можна

подолати, якщо є розуміння влади, підприємців та кредитних установ і

необхідності розвитку кооперативного під¬приємництва в таких формах, які

забезпечують високий рівень зайнятості, продуктивну і ефективну віддачу праці і

капіталу, пом'якшують соціальну напруженість у регіоні і країні загалом.