SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

виробництва увійшли в коло розгляду економічної науки ще на початку XIX ст.

Спочатку ці питання ставилися досить примітивно: формулювались окремі практичні

рекомендації, за допомогою яких підприємець міг більш вигідно вибрати місце для

свого підприємства. Започаткував теорії розміщення виробництва німецький

економіст Йоган Тюнен (1783—1850). У своїй роботі «Ізольована держава в її

відношенні до сільського господарства і національної економії» він заклав основи

теорії розміщення аграрної економіки. Цю тритомну працю вперше було видано 1826

р. в Гамбурзі, й досі вона зберігає своє методологічне значення для вивчення

проблем розміщення сільськогосподарського виробництва.Теорія А. Вебера,

викладена в роботі «Про штандорт промисловості», заснована на певній

ізольованій, замкненій у господарському відношенні території, на якій уявно

припускається наявність паливних та інших ресурсів, широкий розвиток

залізничного транспорту, необмежена кількість робочої сили. Найдоцільнішим

місцем розміщення нового промислового підприємства А. Вебер вважає те місце, де

підприємство працювало б з найменшими витратами виробництва. Німецький економіст

Август Льош (1906—1945) більш глибоко розглядав теоретичні проблеми розміщення

капіталістичного господарства. Він спробував вирішити проблему оптимального

розміщення уже не одного підприємства, а сукупності їх у певній галузі.

Визначальним чинником при розміщенні промислових підприємств А. Льош вважав

отримання максимального прибутку. Правильно вибраним місцем для окремого

підприємства в умовах вільної економіки, на його думку, є точка, що забезпечує

отримання максимального чистого прибутку.