SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

Технічний рівень виробництва в регіоні. Підприємства і керівництво регіону


мають бути зацікавлені в підвищенні обсягів виробництва товарної і регіональної

продукції та зниженні матеріальних і трудових затрат в одиниці виробленої

продукції. Це сприятиме зниженню питомої і загальної собівартості виробництва і

збільшенню валового прибутку. Досвід ринкових країн показує, що таких

результатів досягають підвищенням технічного рівня виробництва.Технічний рівень

виробництва — спроможність підприємств та їхніх галузей виробляти інноваційну

продукцію відповідної кількості і якості.Підвищення технічного рівня виробництва

підприємств регіону досягається впровадженням нових технічних засобів

виробництва і технологій. Зростання технічного рівня виробництва зумовлене: у

паливно-енергетичному комплексі: часткою виробництва електроенергії атомними

електростанціями в її загальному виробництві; у металургійному комплексі:

часткою виробництва електросталі й киснево-конверторної сталі, готового прокату

в їх загальному виробництві; у машинобудівному комплексі: часткою виробництва

металорізальних верстатів високої точності, з програмним управлінням,

комп'ютерної техніки та ін.; у хіміко-лісовому комплексі: вмістом поживних

речовин у добривах, виробництвом термопластів, смол, пластмас, пиломатеріалів,

клеєної фанери та ін.; у комплексі виробництва будівельних матеріалів:

збільшенням обсягу виробництва цементу із клінкеру, одержаного за

енергозберігаючими технологіями.; у транспортному комплексі: Часткою електротяги

у вантажо- і пасажирообороті. Зростання технічного рівня виробництва і

запровадження нових технологій тісно пов'язані з оновленням основного капіталу,

тобто із запровадженням у виробництво кращих знарядь і вилученням фізично,

морально застарілих. У країнах із розвинутою ринковою економікою період

оновлення основного капіталу (активної частини) становить 2 — 4 роки, але не

більше 5 — 6 років. В Україні цей показник 15 — 20 років і більше. Ступінь зносу

виробничого основного капіталу в Україні впродовж останніх двох-трьох десятиріч

коливався у межах 45 %, зокрема, у промисловості — 48, сільському господарстві —

39, будівництві — понад 50%.