SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Аспекти аналізу регіональної економіки. Територіальна структура є важливим об'єктом дослідження регіональної економічної системи. Це стрижнева категорія геопросторової організації господарства регіону і країни, яка охоплює основні економіко-територіальні поняття, зокрема наявність і взаємопов'язаність форм територіальної організації розміщення праці і капіталу загалом. Розселення, праця і капітал як територіальна економічна система — це функціональне поєднання елементів чинників виробництва, зосередження і розміщення яких зумовлене природними умовами або суспільними потребами.Територіально-комплексний аспект враховує взаємодію галузей сфери ви- тва,послуг,управління як єдиної ек си-ми,виявлення пропорцій ви-тва й споживання рівнів ек розвитку населених пунктів і територій,внутр-регіонального і міжрегіонального обміну. Він дає змогу:розкривати продуктивні можливості території;висвітлювати рівень поділу праці;виявляти рівень збалансованості та оптимізації пропорцій. Територіально-галузевий аспект дає змогу обґрунтувати спеціалізацію виробництва окремих регіонів — переважаючий розвиток виробництва певних видів продукції або виконання відповідних національно-господарських функцій з урахуванням найефективнішого використання сприятливих природних і економічних умов району та раціональної участі в територіальному поділі праці. Територіально-ефективний аспект--Пов'язаний з такими поняттями:ефект — загальний результат, отриманий внаслідок використання загальних засобів за певний період часу;продуктивність — одиничний результат, отриманий як віддача одиниці задіяної праці чи капіталу за одиницю часу;ефективність —;індекс продуктивності;економічне зростання.До соціального ефекту належать:збільшення обсягу, вдосконалення структури індивідуального споживання матеріальних благ і послуг;поліпшення забезпеченості майном і комунальними послугами;розвиток структури, повноти задоволення послугами індивідуального та колективного споживання; ї поліпшення умов безпеки праці;зниження захворюваності, продовження середньої тривалості життя;збільшення вільного часу працівників;підвищення рівня культури й освіти населення, кваліфікації працівників;збереження і впорядкування довкілля та ін. |