SHPORA.net :: PDA

Login:
регистрация

Main
FAQ

гуманитарные науки
естественные науки
математические науки
технические науки
Search:
Title: | Body:

Lisivn

Задача 1: 3C3Oc2Б2Д-50м3
1.До рубки:
50м/куб :10=5м/куб-1одиниця
С-3*5=15
Ос-3*5=15
Б-2*5=10
2.Шукаємо скільки м/куб буде вирубано
Ос-15
Б-10м-100%
хм/куб-50%
Х=10*50/100=5м
3.шукаємо запас кожної породи після рубки
С-15м
Ос-15-15=0м
Б-10-5=5м
Д-10м
4.шукаємо запас всього деревостану після рубки
15+0+5+10=30м
5.шукаємо скільки м/куб припадає на 1 одиницю
30:10=3м
6.шукаємо коефіцієнт для кожної породи
С-15:3
Б-5:3
Д-10:3
7.формула складу
5с2б3д

Задача 2:Дано:n=40шт
s=4м
др-56
сер-15
вел-6шт
грунт вологий
1.Переводимо підріст у переважаючу групу висот
56+15+6=77
77:3=25,7(1/3)
25,7*2=51,4 (2/3)
Під дрібний бо56>51,4
2.Переводимо у переважаючу групу, Для переводу в інші категорії потрібно коефіцієнти переважаючого підросту прийняти за одиницю, а коефіцієнти підросту який беремо за Х
0.5-1
0,8-Х
Х=0,8*1/0,5=1,6
15*1,6=24
Переводимо великий у дрібний
0.5-1
1,0-Х
Х=1,1/0,5=2,0
6*2,0=12шт
3. Знайти загальну кількість підросту
56+24+12=92
4.шукаємо кількість підросту на 1 га
N=92*(10000/40*4=5750шт/га
5. Робимо оцінку поновлення
6 Намічаю заходи

1. Ліс як об’єкт господарської і природної діяльності. Ліси займають майже 1/3 частини землі і дають половину первинної продукції її біосфери. Із загальної біомаси сконцентрованої на суші більше 90% зосереджено в лісах. Ліс-явище природи величезних географічних масштабів, його неможливо відокремити від конкретного регіону з властивими йому кліматом, грунтами, рельєфом. Ліс підтримує і регулює склад атмосфери є джерелом кисню і інших продуктів. Ліс є одночасно і об’єктом господарської діяльності людини. В Україні є ціла галузь, яка називається л/г. Лісове господарство-це галузь виробництва, призначена організовувати, впорядковувати і використовувати лісові ресурси, а також відтворювати, підвищувати продуктивність та охороняти його від пошкоджень. Структура галузі л/г: Державне Агентство Лісових ресурсів – Обласні управління лісового і мисливського госп.- лісгоспи - лісництва - майстерські дільниці(об’їзди) – обходи.



2. Значення лісу в сучасних умовах. Ліси вкривають 30% суші землі, але розподілені вони вкрай нерівномірно. Лісистість України становить 15,7%. Ліси забезпечують 60% кисню для людини. Значення лісу для народного господарства: 1-використання ростучого дерева-як засіб боротьби з шкідливими природними явищами(полезахисні, водоохоронні, гірські, піскоукріплюючі), як засіб покращення клімату(приміські ліси, парки), як лікувальний фактор(санітарно-курортні ліси), як пам’ятки природи та місця проживання тварин(заповідники, заказники). 2-використання лісу як джерела різних продуктів – технічне(живиця, смоли), лікарська сировина, харчові продукти(плоди, ягоди, соки), продукти мисливства(хутро, мясо, трофеї), продукти рибальства, корми(сінокосіння, випас тварин), насіння, підщеп і іншого посад. матеріалу. 3-використання лісу, як джерела сировини – з деревини виготовляють понад 20тис. різних мА теріалів.

3.Мета концепції полягає полягає у забезпеченні сталого розвитку л/г підвищенні ролі лісового сектору в державі.

Основними завданнями концепції є:1)Удосконалення нормативно правової бази у галузі л/г. 2)Оптимізація структури л/г підприємств та організацій. 3)Збільшення лісистості території до науково-обгрунтованого рівння. 4)Нарощування ресурсного і екологічного потенціалу лісу. 5)Збереження біологічного різноманіття лісових екосистем.6)Вирішення лісівничо-екологічних проблем в регіоні.7)Ефективне використання лісових ресурсів на ринкових засадах.8)Розвиток л/г науки і освіти.9)Розширення ніжнародного співробітництв.



4.Ліс так як і інші природні системи (поле,луг,болото) є складною природною системою. Врезультаті взаємодії лісових дерев між собою вони змінюють не тільки зовнішню форму але й внутрішню структуру і деякі біологічні властивості порід(вік стиглості).

Ліс формує своє власне середовище.

Основною відмінністю є:Взаємовплив дерев та вплив сукупності дерев на оточуюче середовище:поле,річки,села.

Отже ліс-це складна само поновлювана,саморегульована відкрита система живої природи.

Відмінність лісу від інших формацій:1)довговічність. 2)специфічний склад фауни



5.Лісове насадження(ДСТУ)-це сукупність дерев, у яких виявляється не тільки взаємний вплив одне на одного, але і на займаний ними грунт та атмосферу.

Лісове насадження- це ділянка лісу, що відрізняється від інших панівною породою. Назву насадженню дають по панівній породі.

У складі будь-якого лісу виділяють дві частини:1)Надземна(стромо сфера).2)Підземна(ризосфера)

Надземна частина: -лісове насадження та його складові рослинні елементи(деревостан, підлісок, підріст).

Підземна частина-це товща грунту, яку пронизує коренева система і у ній оселяються коріння дерев. Чагарників і різні мікро і макроорганізми.



6.Підріст - деревні рослини природного походження що ростуть під наметом лісу здатні створювати деревостани висота якого не перевищує 1/4 висоти деревостану. Він буває насіннєвого і вегетативного походження.Підлісок – чагарникі рідше дерева що ростуть під наметом лісу, і нездатні утворити деревостан у конкретних умовах. Сприяє формуваню стовбурів очищенню від сучків захищаю пверхнню грунту протидіє стоку: є місце гніздування птахів і пепреховуваню звірів.; кормовою базою для фауни; ягід горіхів для людини. Негативний : перешкоджає появі підросту. Буває густий 0.8-1 середній 0.4 – 0.7 Рідкий до 0.4Підгін – дерева або чагарники які сприяють прискореному росту та поліпшеню форми стовбура головної деревної породи. Підгону потребують майже всі головні породи вибирають з тіне витривалих повільно ростучіх порід. Роль підгону можуть виконувати і головні породи.

7.До морфології лісового масиву відносяться узлісся, зруб, згарище та пустище. Узлісся - це смуга лісу яка розташована на межі з безлісним простором . розрізняють зовнішні, внутрішні, закриті , відкриті , навітряні, завітряні, теплі ,холодні, Пн. Пд. Зх. Сх. Узлісся зовнішні узлісся – це периферійна сторона лісового масиву, а внутрішнє узлісся – спрямовані на галявини що знаходяться в середині масиву. Відкриті узлісся – виникають у деревостанів які не мають нижніх ярусів у підліску, а закриті характеризуються густыми щільними багатоярусними деревостанами. Навітряні – спрямовані проти вітру, а протилежні їм завітряні. Узлісся зберігають лісове середовище в лісовому масиві і захищають його від суховіїв пошкодження вітром, розвіювання і виносу підстилки, наносу насіння бур’янів та інших несприятливих явищ. Зруб – це ділянка земель лісового фонду на якій вирубано ліс. Стіна лісу – це частина лісу, що прилягає до зрубу. Згарище – це ділянка лісу на якій повністю згорів ліс. Пустище – це згарище або зруб які більше 10р. знаходяться в безлісному стані.



8.Відмінні ознаки деревостану. До відмінних ознак деревостану відносять: походження деревостану; форма -//-; вік; бонітет; склад; зімкнутість намету; повнота; густота; товарність; середній діаметр і висота; запас; Форма і склад деревостануФорма - це сукупність ярусів деревостану що характеризують його будову. Бувають прості і багато ярусні. Найвищі дерева відносять до першого ярусу, другий виділяють при умовах середня висота відрізняється не менше як на 20% ;повнота не менше 0.3; запас на 1га. Не менше 30м.куб Склад деревостану це перелік деревних порід ярусу із зазначеням частки кожного із них у загальному запасі деревостану. По складу чисті і мішані. Чисті деревостани певної породи з іншими 90%, мішані є 2 чи більше породи . склад деревостану виражається формулою з 2-х частин 1, коефіцієнт породного складу 2. назва породи. Коефіцієнт запис У цілих числах їх сума 10. якщо порода займає 1-4% у формулі пишиться +. У формулі 1 місце головна порода . знаючі формулу складу і запас можна встановити запас кожної породи і навпаки знаючі запас кожної породи можна записати формулу складу. Вік – це чісло років деревостанів, він може визначатися в роках, класах віку і вікових періодах (групах.) в укр.. тривалість 1 класу віку становить 10 р. А для швидкорослих 5р.

Вікові періоди Вік для порід

Хвой. тл Інші породи

1. молод 1-20 (І-ІІ) 1-10

2.жерд 21-40(І-IV) 11-20

3.середн 41-60(IV- VІ) 21-30

4.присти. 61-80(VІ- VІІІ) 31-40

5.стиглі 81-100(ІХ-Х) 41-60

6.перест 101-120(ХІ-ХІІ)

101->

101-<

61->

За віком деревостани поділяються на: одно вікові абсолютно вікові різно вікові. Одновікові це деревостани в яких дерева відрізняються за віком ніж на 1 клас віку. Різно вікові коли різниця 2 і > класыв выку, абсолютно одновікові це коли всі дерева мають 1 вік. Вік розладнання деревостанів в результаті старіння дерев називається віком природної стиглості . вік можна визначіти по річних кільцях на пеньку а у хвойних від віком до 40р. по кількості лутовок. Вік встановлюється для деревостанів природного походження до5р. штучного до 1-го. походження – це спосіб виникненя деревостану. Є штучний та природний. В свою чергу поділяються на насіннєві та вегетативні. Хвойні породи бувають лише насіннєві вегетативне має такі ознаки:1. гніздове розміщення стовбурів .2. шаблевидний згін кореневої частини 3. більш швидкий ріст 4. недовговічність дерев 5. наявність крупних листків в кроні.6. гірші технічні якості деревини 7. раніше наступає поновлення 8. більша пошкодженість хворобами.9. неможливість досягнути крупних розмірів в стиглому віці.Повнота – ступінь щільності розміщення дерев у деревостані є абсолютно відносна. Абсолютна вимірюється через суму площ поперечних перетинів стовбурів на висоті 1,3 м в м куб. на га. Або в натурі повнотоміром або суцільним переліком. Відносна визначається в 1-ці і її долях. Щоб її знайти потрібно абсолютну повноту даного насадження поділити на абсолютну повноту нормального насадження з таблиць ходу росту. Густота – це кількість дерев на 1-ці площі лісу. Із збільшенням віку густота зменшується, щоб знайти густоту в характерному місті закласти пробну площу, порахувати на ній всі дерева і перевести на 1га. Бонітет – це показник продуктивності деревостану що залежить від лісо рослинних умов. Бонітет визначається в класах (є 5 класів), при цьому 1-5 клас поділено на підкласи( 1a, 1B,1c,1d,1f,5a,5b.) найвищім класом є 1f. найнижчім 5b. Щоб знайти клас бонітету потрібно знайти середній вік, середню висоту, а для листяних походження за таблицями(бонітетні шкали.) Зімкнутість крон деревостану- це відношення суми площ горизонтальних проекцій площ дерев до загальної площі відповідної ділянки лісу. Вимірюється в 1-х і її долях більше 1 не буває, в натурі визначається візуально по наявності просвітів між кронами, якщо просвітів немає то зімкнутість 1,0. насадження зімкнутісь намету 0.8-1.0 звуть високо зімкнутими, якщо 0.7 нормально зімкнуті, якщо 0.4- 0.6 нисько зімкнуті, якщо 01.-0.3рідколіся.

9. Вплив клімату на ліс. Клімат – це статистичний багаторічний режим погоди в даній місцевості, що визначається географічним положенням. Типи лісу: тундра; тайга; мішані, хвойні та листяні ліси; мусонний клімат помірних широт; клімат степів;середземноморський; зона субтропічних лісів. Клімат обумовлює продуктивність лісів, так в суворих умовах продуктивність низька (3- 5 клас), а в Лісостепу(1 – 1а клас). Однак в межах 1 природної зони продуктивність залежить від ґрунту, вологи, t. Клімат впливає на якість деревини: ПН- щільна деревина, ПД-мяка. Від клімату залежать морфологічні показники: плодоношення на Пн. слабке; урожайні роки рідше; насіння дрібніше; Не тільки клімат впливає на рослинність, але й ліс впливає на клімат. Зимою в лісі тепло, влітку сука дохуя комарів.

10. Зональність лісів. В залежності від клімату виділяють природні зони: тундра, лісотундра, лісова зона, лісостеп, степ, напівпустеля, пустеля. Лісотундра – карликові сосни. береза і ін. Лісова зона- різні по складу і продуктивності насадження в основному це тайгові ліси з ял, сосни, мод, і ін. Частина лісової зони становлять мішані ліси. Лісостеп - поширені лугово-степова і лісова зони. Лсоутворюючими породами тут є дуб, лип, яс, кл, гр., бер, ос, сосна. Степ – різно – травно – типчаково – ковилі степи і чагарниковий степ. В напівпустелях і в пустелях переважають трави, а в субтропіках багата деревна рослинність. У гірській місцевості у зв’язку з підняттям над рівнем моря то тут рослинність розміщена поясами на певних висотах і явище зміни породного складу лісів - вертикальна поясність.

11. Природні зони і лісорослинні райони України. Рівнинна частина України поділяється на 3 зони: 1. Зона мішаних лісів (Укр. Полісся)2. лісостеп 3. степ Полісся займає 20% території укр. Але тут зосереджені 42,2% лісів Укр. Пн межа проходить по державному кордоні з Білорусією. А Пд приблизно через міста Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Житомир, київ, Ніжин, Глухів. Тут переважають соснові, вільхові, березові, грабово-дубові насадження. Лісо степ займає 34% Укр. Але тута 23% лісів Укр. Північна межа проходить по південній межі полісся. А південна межа проходить через Котовськ, Первомайськ, Кіровоград, гирло р. Ворскла, Вовчанськ, Красноград. Тут переважають дуб ясен бук граб сосна береза, осика, липа, клен. Степ займає 40% Укр. Але тут лише 11.4% лісів Укр. північна межа проходить по південній межі лісостепу. А південна межа до узбережжя морів і кримських гір. Переважають акація, береза, бобівник, вишня степова, терен, і інші. Крим – займає 3-4 % Укр. Основна лісо твірна порода – Дуб. В лісах Укр. Карпат переважають насадження смереки 41% бука 35% Дуба-9% ялиці 4%













12.Значення тепла в житті лісу. Розвиток будь-якого рослинного організму відбувається в певних температурних межах. Температура при якій розвиток розвиток рослинного організму іде найбільш інтенсивно називається оптимальною. Темпер. впливає на дозрівання насіння; ріст сходів; розпускання листя; Ріст коріння і сокорух починається при t вище 0, стебел і листя при +6. З підвищення t грунту посилюється інтенсивність діяльності мікрофлори, що сприяє кращому засвоєнню азоту, фосфору, і ін. речовин. Бруньки розкриваються при t повітря +10, а грантовій t +5 після тривалого обігрівання дерева. Фотосинтез може відбуватись при t 0-50, але оптимальна t 20-30. Головна сприятлива умова для росту це вдале співвідношення t ді вологи. Теплові умови конкретної лісової ділянки визначаються: географ. координатами, віддаленістю від океану, стрімкістю і напрямком схилу, сезоном року, годиною дня, рівнем над морем. Тепло відіграє позитивну роль тільки до певної межі. Так у пустелях попри велику суму тепла ліс не росте через відсутність мін вологи. Ліс споживає тепло при фотосинтезі, випаровування вологи з поверхні грунту і крон дерев, нагріванні повітря і грунту, при нагрівання грунтової вологи , стовбурів і крон.

13. Вплив крайніх температур на ріст і розв ролин.

Тканини рослин тільки до певної межі здатні переносити екстремуми температур. 1). Опік кореневої шийки які характер відмир камбію в місті дотику шийки коріння з перегрітим грунтом. Круговий опік шийки – смерть рослини. Опіку підлягають неодеревянілі сходи і однорічні сіянці хв.. порід. 2). опік кори стовбура виникає від раптового освітлення стовбура дерев з пвд боку після вирубки смуги лісу. Висока температура вбиває камбій кора на цьому місці відмирає і злущується, незахищена деревина пошкод гнилями. Опік кори найчастіше буває у порід з тонкою темною корою. Опік не є небезпечним для життя дерева.

3. опік листя буває у жаркі дні у півд. Широтах у каштана, кленів, ялини, ялиці. Швидке і раптове зниження температури спричиняє відмирання окремих органів і цілих дерев внаслідок механ руйнувань тканин при утворені льоду та осушувані, коли кристали льоду які виникли у між клітинах і витяг воду із клітин. Під дією низьких температур виникає таке: обмерзання квіток, завязі, листя, пагонів крони. Обмерзання веде до загибелі асиміляційного апарату внаслідок чого потрібна повторна витрата речовин на його відновлення- це ослаблює стійкість рослин др. Ентомошкідників і грибкових захворювань, зменшує приріст і виклик зниження продуктивності. Витискання сіянців і саджанців буває при замерзанні надмірно насичених вологою важких глинистих грунтів розбухання яких верхній шар грунту піднімається на 5-10 см (1-5 р.) Морозобійні тріщини утвор у випадку переохолодження поверхні стовбура після рабтового зниження температури. Пошкодь у свіжих умовах більша ніж у сухих на пд. Схилах сильніша ніж на пн.. По часу появи заморозки був.: пізні весняні, і ранні осінні.



14.Відношення деревних порід до тепла. Серед дерев є теплолюбні і невибагливі до тепла види. Вибагливість порід до тепла змінюється в просторі і часі. Так молоді дерева вибагливі до тепла і чутливі до t коливань весною і на початку літа. Холодостійкість теплолюбних порід - це здатність переносити низькі додатні температури 1-6 тривалий час. Такі рослини терплять від згубної дії низьких +температур. Теплолюбність – це вибагливість порід до тепла в вегетаційний період. Зимостійкість – це спроможність порід зимувати без пошкоджень. Морозостійкість – це стійкість порід до впливу мінусових температур. По відношенню до заморозків: дуже чутливі(горіх грец. ялиц. Бук, дую, акац. Ялин. Ясен. звич), менш чутливі(кл, мод, с,звич), стійкі(вільх.чорн., бер, гороб, осик, кашт,кінськ). Погребняк: дуже теплолюбні (дуб пробковий, кедр, кипарис, саксаул) теплолюбні (кашт.їст, дуб пухнаст, горх.волоськ, акац,біл, гледич,) середньо вибагливі (дуб звич, граб, кл, вяз, ясн, кл,явір, бук, лип, барх,амур, вільх,чорн) мало вибагливі (ос, топол,бальзам, вільх,сіра, гороб, бер, ялц,біл, ялн., ялц,сибірськ, мод, сос,звич,кедр)



15. Регулювання температурного режиму в лісі. щОБ захистити дерева від сильних заморозків та осоння, вживають такі заходи: 1) культивування порід чутливих до крайніх t в поєднанні з посівами вівса та інших с/г культур. 2) зрідження густого закритого узлісся 3) культивування чутливих до крайніх t порід на ПН схилах. 4)використання лише елітного районованого насіння. 5)прорідження молодняків тільки після закінчення весняних заморозків. 6)ств, димових завіс перед заморозками для зменшення втрат тепла поверхнею. 7) скорочення фотоперіоду в особливо цінних дерев, екзотів через накривання грядок фанерними щитами 8)мульчування сіянців проти їх витискання. 9)прискорене ств, лісового середовища через викор, попереднього і супутнього поновлення, 10) загортання насіння в розсаднику перегнійним грунтом та вкривання грядок снігом, для затримання появи сходів де є пізні весняні заморозки.



16. Значення світла в житті лісу. Світло – це електромагнітне випромінювання, хвилі, яке відчувається зором. Світло потрапляє на землю у вигляді проміння. За участю світла відбувається утв, хлорофілу, фотосинтезу, транспірація, утв, і ріст тканин, бруньок, листків, квіток, плодів і ін.. Рослини добре пристосовані до розсіяної радіації, що ніколи не досягає шкідливого для хлоропластів значення. Пристосовані реакції: 1)змінюється нахил площини листка відносно прямого сонячного проміння 2) у деяких рослин поверхня листя покрита волосками, або волосковом нальотом.3) набуває сланкої форми крони у підросту. Найбільше значення має короткохвильове випромінюванняз довжиною хвилі 0,39-0,71 мкм. За дією біоекологічною на рослини це діапазон радіації поділяється на: 1)ультрафіолетну2)фотосинтетичну активну радіацію3)ближню та дальну інфрачервону. Сонячні промені що падають на лісовий намет частково поглинаються відбуваються і лише незначна доля досягає поверхні грунту. Такі види освітлення: Верхнє світло, переднє світло, заднє світло, нижнє світло, наскрізне світло.



17. Відношення деревних порід до світла.

У деяких рослин поверхня листя покрита волосками. Тільки 1-2% сонячного світла використав для створення орган речовин. Значна частина забезпеч. Транспірацію дихання та інші фізіологічні процеси. Багато світла в кроні збільшує врожай насіння

Про міру світлолюбливості деревостанів свідчать такі ознаки: 1) густота облиствіня крони(густокронені породи є ті невитривалими ял, бк, яц), а дерева з ажурною кроною є світлолюбивими. 2) тривалість і міра очищення стовбура від сучків, у тіневитрив порід стовбур пізніше очищ від сучків, а в світлолюб раніше і на більшу висоту. 3) густота одновікових деревостанів в однорідних умовах і зв’язана з нею швидкість процесу зріджування. 4) довго тривалість життя підросту під наметом деревостану підріст ті невитривалих порід може зберіг під наметом деревостану тривалий час, а підріст світлолюбивих дерев швидко гине під наметом. 5) швидкість росту дерев у перші десятиліття світлолюб порід як правило в першу половину віку швидша.



18. Ознаки світлолюбивих і ті невитривалих росли. (Галас і Кулик уроди не дають друкувати шпори…) Ознаки світло вибагливості: густота облистяності крони; тривалість і міра очищення стовбурів від сучків; густота деревостанів в однорідних умовах і зв’язана з нею швидкість процесу зрідження; довго тривалість життя підросту під наметом деревостану; швидкість росту дерев у перше десятиліття; товщина і тріщинуватість кори; показником вибагливості порід до світла є форма листя; світлолюбові породи мають дрібне насіння і частіше плодоносять, деревина світлолюбивих порід з ядром, а а у ті невитривалих без ядра.



19. Методи регл. темпер. та світл. режиму в лісі. Щоб захистити дерева від сильних морозів, осоння, вжив такі заходи: 1) прискор створення лісового середовища через використ попереднього і супутнього поновлення 2) культивування порід чутливих до крайніх тмп. в поєднані з посівами вівса т.д. 3)вибір напрямку і ширини лісосік з таким розрах., щоб затінок деревостанів захищав схід або сходи деревних порі. 4) зрідження густого закритого узлісся. 5) культивування чутливих до крайніх температур порід (ялиця, бук) на інших схилах. 6) прорідж. Молодняків тільки після закінч весняних заморозків.



20.Вода розчиняє мінеральні речовини грунту, бере участь у фотосинтезі,транспірації єбудівельним матеріалом для клітин і тканин.Вона необхідна для життєдіяльності плазми,підтримки клітинного тургору,для засвоєня і транспортуваня,поглинутих коріням елементів живленя.Недостача води затримує ріст і знижує продуктивність деревостану.Безпосередньо для росту і накопиченя маси дерев використовується лише близько 0,001%поглинутої води, більша частина її витрачається на транспірацію.Відаючи вологу через листову поверхню дерева регулюють свій температурний режим.Вода входить в склад атмосфери,взалежності від стану і концентрації міняє температуру повітря і грунту,робить доступними для рослин поживні речовини,ослаблює сонячну радіацію.





21. Водний баланс- співвідношення опадів що випали і суми стоку і вологи що випарувалась визнач по формулі Висоцького: N=A+F+V+T де N –опадиV-випаровування 15-20% A-поверхневий стік 15-35% Т-транспірація 30-50% F-поверхневий стік 20-40%. Роль лісів у перерозподілі опадів полягає у зменшенні поверхневого стану і фізичного випаровування та збільшення південного стоку і транспірації

22. Відношення деревних порід до вологи.

Розрізняють: 1) потреба у волозі 2) вимогливість рослин до вологи. Потреба у волозі – це к-сть вологи яка необхідна для нормальної життєдіяльності рослин. Вимогливість рослин у волозі – це здатність рослин задовольнчти необхідну к-сть вологи в тих чи інших умовах.

В залежності від потреби у к-сті вологи Погребняк пропонує розділити всі деревні породи на такі групи: 1) ультра ксерофіти – це крайні сухолюби, ростуть в посушливих районах. 2) ксерофіти – це сухолюби пристосовані до значної втрати вологи і ростуть в умовах недостатньої вологості. 3) ксеромезофіти – це перехідна група від сухолюбів до порід середньо вибагливих. 4) мезофіти – це середньо вибагливі рослини до зволоження. 5) мезогігрофіти – це породи які вимагають достатньої к-сті вологи. 6) гігрофіти – це рослини дуже чутливі до посухи, ростуть в умовах надмірного зволоження витримуючи недостачу в грунті вологи.





23. гідрологічна роль лісу.

В гірських умовах і на океанічних узбережжях ліс збільшує к-сть вологи. Ліс затримує поверхневий стік. У лісових містях опадів випадає на 12-14% більше ніж у безлісних. Ліси сприяють збільш атмосферних опадів за рахунок відводу пари в атмосферу знижуючи над лісом температуру повіря і тиску, наявність над лісом спадних повітряних потоків. Ліс зволожує клімат і грунт висушуючи болота. Гідрологічна роль лісу змін в залежності від лісорослиних умов, а в їх межах від склд і віку древостанів враховуючи всі фактори Г.М.Висоцький сформулював свій тезис «Ліс сушить рівнини і зволожує гори».

М.О.Ткаченко розділив всі ліси в залежності від їх призначення і ролі на 4 категорії: 1) водо-охороні ліси 2) захисні ліси 3) водо регулюючі ліси 4) водо-охороно захисні ліси.



24. Значеня складових частин повітря для рослин.

У повітрі промислових центрів і за їх межами містються димові гази аерозолі, викиди заводів, фабрик…. Вони можуть еребувати у рідкому, твердому, газоподібному стані. Найбільш небезпечні для лісів домішки повітря поділ. на аерозолі і газоподібні. Серед них найшкідл. Для деревних порід та людей це сірчаний ангідрид, фтористий водень, сірководень, амоній, ацетилен, вихлопні гази. Накопичення сполук сірки, оксидів міді, цинку, свинцю, у хвої призводить до її відмирання і опаду, тому під впливом полютантів гинуть в першу чергу соснові, ялинові, ялицеві ліси.Дія загазованості на ліс залежить не тільки від складу і концентрації газів, але й від пори року, погоди, грунту, повноти, складу…Шкідлива дія полютантів на ліс проявляється в основному в період вегетації.. Чисті деревостани страждають від отруєння газами більше ніж мішані. Газостійкісфть рослин більша на родючих грунтах.



25. Забруднення повітря і його вплив на ліс. Забруднення атмосфери планети збільшилось на 20% порівняно з початком 20 ст, Джерела викидів: Природні, Антропогенні. Домішки повітря поділяють на: аерозолі, газоподібні. Сірчаний ангідрид, фтористий водень, і інші шкідливі для людини і рослин. Для рослин дуже шкідливі фтор 0,1мл- 1л/повітря викликає загибель дерев. Дія загазованості на ліс залежить не тільки від складу і концентрації газів, але й від пори року, погоди і ін.. Шкідлива дія політ антів на ліс проявляється в основному в період вегетації, але хвойні породи крім модрини страждають від отруєння і в зимку. Газостійкість вища на родючих грунтах.



26.Відношення деревних порід до забруднення повітря. Шляхи підвищення стійкості лісових насаджень.

Діляться на 3 групи:

1. Толерантні

(відносять Ял. Кол. Туя. Зах. Ака. Біл. Кл. Ясенелистий. Липа) 2.середньо чутливі (ялівець, мод.сибір. бархат ам. Береза пов.) 3. дуже чутливі (ялиця.біл сос.вей, явір ясен звич, Заходи:1, Формування мішаних багато ярусних деревостанів де переважають газостійкі дерева, із макс. Повнотой. 2,У задимлених районах перехід до ефективного ниско стовбурного господарства з раньою стигл. 3створення культур з швидкорослих стійкіх порід 4,.внесення добрив.5,формування щільних захиснис узлісь 6,ведення підліску.



27.Шляхами підвищеня газостійкості є:

1)формуваня мішаних багатоярусних деревостанів де переважають стійки до газів породи з максимально можливою у даних умовах повнотою.,2)у задимлених районах перехід до ефективного низькостовбурного господарства з раньою технічною стиглістю. 3)створеня культур з швидкорослих стійких порід. 4)внесеня добрив, 5)формуваня щильних захісних узлісь. 6)веденя підліску, 7)для підвищеня стійкості порід до полютантів насадженя удобрюють сечовиною,супер фосфатом,молотим вапном. В умовах задимленя внесеня добрив сприятливо позначається нарость ялини,бо зменшує шкідливу дію сірки на неї.Для попередженя пошкодженя сполуками втору рослини рекомендують оприскувати розчином вапна,а для боротьби з сірчаним газом не сильно пошкоджені крони сосни оприскують двох процентним розчином соди з невеликою добавкою марганцівки.



28. Роль вітру є позитивна і негативна:

Позитивна:1)посилює транспірацію,2)сприяє кращому переміщеню грунтових розчинів до крони.3)охолоджує листя і запобігає перегріву,4)швидкість вітру до 2-3м/с підвищує ефективність фотосинтезу, 5)розповсюджує плоди,насіня,пилок,6)вітри протидіють заморозків на грунті, перемішуючи холодні шари повітря з більш теплими,7)північні вітри знижують високі літні температури.

Негативна:1)сильний вітер,а тим більше сухий і тривалий,може стати причиною усиханя асиміляційного апарату і цілого дерева,тому що коренева система не встигає або неспроможна забезпечити листя необхідною кількістю води.2)при великій швидкості вітру повітря з міжклітинного простору виходить на зовні,тому різко зростає висиханя листя,3)вітер поширює спори і збудників хвороб,викликає вітрову ерозію грунту,суховії,чорні бури.



29.Фізична дія вітру на ліс. Вітер звільняє крони дерев від навалу снігу запобігаючи сніголому, зміцнює кореневу систему, розвиваючи цим вібростійкість порід.Вітер погіршує форму крон і стовбура, збільшує його прикоренуватість, збіжливість, впливає на висоту дерева.Вітер спричиняє вітровали, буреломи, посилює випаровування з поверхні грунту і рослин виникає об листування гілок. Видуває листя з захисних насаджень та узлісь збіднюючи цим грунти, обриває листя, плоди, обламує гілки.



30.Вплив лісу на вітер. Коли потік повітря зустрічає ліс, він збиратиметься над лісом і обтікатиме його. Ліс змінює швидкість вітру підвітряного завітряного боків. З повітряного боку швидкість вітру починає зменшуватись на відстань подвійної висоти дерев від узлісся, а з завітряного помітно слабшає до відстані десятиратної висоти насаджень.



31.Шляхи підвищення вібростійкості насаджень є:1)ств. Вітроупорних узлісь. 2)Вирощування багато продуктивних насаджень з вітростійких порід.3)Своєчасне проведення доглядових рубань.4)Правильний вибір напрямку лісосіки і напрямку рубань.



32.Грунт-це пухкий поверхневий шар земної кори, який має властивості родючості і тому здатний забезпечити поглинання і розвиток рослин і давати врожай і в якому розміщена основна маса рослинних коренів. Найбільш поширені лісові грунти: -підзолистий; -дерново-підзолистий; -сірі-лісові; -бурі-лісов. Основне значення грунту-забезпечити деревні рослини мінерально-поживними речовинами. На багатих грунтах ростуть різні по складу мішані насадження, при цьому в грунті залишаються достатньо речовин для живлення підліску і ЖНП.Грунти впливають і на інтенсивність росту дерев. Одна і таж порода в умовах добре дренованих суглинків чи супісків досягає до віку стиглості І ,Іа бонітету. А у бідних чи заболочених умовах лише ІV-V бонітету. Грунт впливає і на якість деревини.Так сосна що виросла на багатих грунтах утв. рихлу деревину, а в бідних умовах деревина більш щільна(кондова).



33. Вплив насаджень на лісо рослинних властивостях грунтів залежить від їх породного складу, віку,зімкнутості намету в структурі деревостану, а також від генетичних особливостей грунту. Розрізняють грунтопокращуючі та грунтопогіршуючі породи. До перших відносять ті, опад яких утворює слабо кислий чи нейтральний гумус ( ільмові, ясен, вільха, береза, липа, граб) опад грунтопогіршуючих порід перетворюється у грубий гумус. До них належать всі хвойні модрини, дуба, бука і осики в стиглому віці. Однак проточна волога і добра аерація сприяють пом’якшенню гумусу а надлишок застійної вологи недостача тепла погана аерація приводять до утворення кислого гумусу і в насадженнях переважанням грунтопокращуючих порід. В деревостанах у міру їх формування поступово встановлюється тісний зв'язок між типом перегноюі середовищем



34. Вплив лісу на грунт. Грунтопокращ. і грунтопогіршуючі породи. Вплив лісу на грунт обумовлений не тільки зменшенням під наметом радіації, але і ізолюючими властив. лісової підстилки і гумусового горизонту. Ліс суттєво впливає на грунти через лісову підстилку та життєдіяльність кореневих систем. Лісовий покрив сприяє поліпшенню хім., та фіз., властив., грунту (азот, фосфор, К, Ка). Лісові піщані грунти під впливом гумусу стають більш важкими, а глинисті важкі під впливом перегною стають більш легкими. Завдяки великій і глибокій кореневій системі ліс змінює не тільки грунт, а й материнську грунтоутвор., породу і залучає до кругообігу зольні елементи що містяться в ній. Вплив насаджень на лісо рослинні властивості грунтів залежить від їх породного складу, віку, зімкнутості намету в структурі деревостану, а також від генетичних особливостей грунту.(наприклад: найб., вміст гумусу в березов., та модринов.,) ялина з усіх порід найбільше окислює грунт. До грунтопокращ., відносять ті опад яких утвор., слабо кислий чи нейтральний гумус (ільмові,ясен,клен,вільха,береза,липа,граб) опад грунтопогірш., порід перетвор., у грубий гумус.(всі хв., крім – модрини,дуба,бука і осики в стиглому віці).Однак проточна волога в грунті і добра аерація сприяють пом’якшенню гумусу, а надлишок застійної вологи, недостача тепла, погана аерація сприяють до утворення кислого гумусу і в насадж, Лісова підстилка має величезне значення. Вона зачищає грунт від ущільнення, висихання і промерзання, впливає на природнє насіннєве поновлення, на ліс і продуктивність лісу…

35. Рослинний опад і формування лісової підстилки. Лісова підстилка – має величезне значення, вона захищає грунт від ущільнення, висихання, промерзання, впливає на насіневе поновлення, на ріст, продуктивність лісу. Має високу водопроникність, накопичення великих запасів вологи. Будова лісової підстилки: 1) листя, хвоя, свіжо опалі гілки, кора 2)напівперегнивший опад 3) перегнивший опад або гумус. Розрізняють 3 основні типи лісової підстилки:Муль(мякий гумус),модер,мор(грубий). Гумус визнач. грунтову родючість, містить основні елементи живлення рослин. При розкладанні його під дією мікроорганізмів поживні речовини стають доступними рослині. Муль має нейтральну чи слабо кислу реакцію(РН від 6.0-7.5) і містить багато поживних речовин. Утвор в результ розкладання опаду широколистяних порід(беруть участь дощові черви, мікроорганізми, бактері, гриби(товщин 2см).Багатий на азот і зольні речовини,це найкращі грунти для росту насаджень. В ЖНП є ялиця, копитняк, кропива… Модер – утвор. в результаті опаду листяних чи хвойнолистяних насаджень. В умовах модера форм. Стійка лісова підстилка, розкладання якої проходить повільно. Товщина її 3-5см.Реакція грунту-слабокисла РН від 5.5-4, обмін речовин між деревостаном і грунтом сповільнений. В ЖНП переваж, веснівка дволиста, ожина дібровна, бухорник. Модер займає проміжне положення між мулем і морем. Мор - утвор, в сосняках і ялинниках на бідних грунтах в умовах анаеробного розкладання грибів при участі анаеробних бактерій.Недостача кисню сповільнює процес утвор. і мінералізації гумусу. В рез. На поверхні грунту накопич. Шар слабо розкладних орг. Решток (грубий або кислий гумус) реакція-кисла РН 3,0-4,5. характеризується особливістю мору є різкий перехід до підзолистого горизонту грунту. Коріння хвойних порід густе заселяє нижні горизонти шару. В ЖНП переважають – чорниця, брусниця. Товщина шару 5 – 20 см.



37. Рослини як індикатори вологості та родючості лісових грунтів.

45. Ознаки дерев вегетативного походження. Дерева вегетативного походження мають ознаки: 1)гніздове розміщення 2)шаблевидний згин стовбура в комлі 3)більш швидкий ріст в перші роки життя4) недовговічність у 3 і наступній генераціях 5)наявність крупніших листків в кроні 6) гірші технічні якості деревини 7)раніше наступає плодоношення 8) більша пошкодженість хворобами 9) неможливість досягти крупних розмірів у стиглому віці.





1,Ліс як об’єкт природи і господарської діяльності.

2. Значення лісу в сучасних умовах. ^

3. Концепція розвитку лісового господарства України.

4,Ліс як природна система.

5,Поняття про лісове насадження.

6,Компоненти насадження, їх лісівниче і господарське значення.

7. Морфологія лісового масиву.

8,Відмінні ознаки деревостану.

9,Вплив клімату на ліс.

10,Зональність лісів.

11,Природні зони і лісорослинні райони України.

12. Значення тепла в житті лісу.

13. Вплив крайніх температур на ріст і розвиток деревних рослин.

14. Відношення деревних порід до тепла.

І5. Регулювання температурного режиму в лісі.

16. Значення світла в житті лісу.

17. Відношення деревних порід до світла.

18. Ознаки світлолюбивих і тіневитривалих деревних рослин.

19. Методи регулювання світлового режиму в лісі.

20. Значення вологи в житті лісу.

21. Водний баланс в лісі.

22. Відношення деревних порід до вологи.

23. Гідрологічна роль лісу.

24. Склад повітря та його значення для лісу.

25. Забруднення повітря і його вплив на ліс.

26. Відношення деревних порід до забруднення повітря.

27 Шляхи підвищення газостійкості лісових насаджень.

28. Роль вітру в регулюванні біологічних і фізіологічних процесів, що проходять у рослинних організмах.

29. Фізична дія вітру на ліс.

30,Вплив лісу на вітер.

31,Шляхи підвищення вітростійкості лісових насаджень.

32. Взаємозв’язок лісу і грунту.

33. Відношення деревних порід до грунту.

34. Вплив лісу на грунт.

35. Рослинний опад і формування лісової підстилки.

36. Заходи по підвищенню родючості лісових ґрунтів.

37. Рослини як індикатори вологості та родючості лісових грунтів.

38. Значення ЖІШ для лісу.

39. Заходи по боротьбі з негативним впливом ЖНП на поновлення лісу.

40. Позитивний і негативний вплив фауни на ліс.

41. Регулювання чисельності лісової фауни.

42. Поняття про поновлення лісу, його види і значення.

43. Природне насіннєве поновлення лісу, етапи та їх характеристика.

44. Природне вегетативне поновлення лісу.

45. Ознаки дерев вегетативного походження.

46. Лісівнича оцінка природного насіннєвого і вегетативного поновлення.

47. Облік природного поновлення лісу.

48,Сприяння природному поновленню лісу. Поняття про ріст і розвиток деревних рослин.

49,Фактори, що впливають на взаємодію деревних рослин у деревостанах.

50. Вікові періоди в житті лісу.

51. Диференціація дерев у лісі та її причини.

52. Класифікація дерев у лісі за ростом та її практичне значення.

53. Лісівнича характеристика насаджень чистих і мішаних, простих і багатоярусних. 4-54. Значення підліску і підгону.

55. Види лісозмін.

56. Варіанти лісозмін характерні для лісів України.

57. Регулювання процесів лісозмін.

58 . Лісівничо-екологічна типологія.

59. Основні класифікаційні одиниці лісової типології.

60. Лісівничо-екологічна характеристика борів, суборів, сугрудів і грудів. ч-бі. Визначення типів лісу в польових умовах.

62. Значення лісової типології для науки та практики лісогосподарського виробництва.

38.живий надґрунтовий покрив- сукупність мохів, лишайників, травянистих рослин та напівчагарників, що ростуть на лісових землях.Негативний вплив ЖНП 1. злакові та осокові трави відмираючи утвор. потужний шар на поверхні грунту, а їх корені щільну дернину що перешкоджають проникненню насіння в грунт, що затримує природне поновлення лісу. Аналогічно і мохи перешкоджають проникненню насіння, тому, що в них насіння проростає, але не досягає грунту (зависання насіння). 2. Покрив небезпечний для деревних сходів як конкурент що забирає вологу, пож. реч, світло, і тепло. 3. ЖНП – може висушувати грунт випаровуючи вологу і утримуючи частину опадів на своїх надземних частинах. 4. Покрив впливає на поширення шкідливих представників тварин і грибів. В ньому, особливо в злаках живуть миші, що знищують вел. кількість насіння Лісов. Порід. 5. Лишайники верес, злаки, сприяють виникненню і поширенню лісових пожеж. 6. Деякі трави служать проміжними господарями грибів шкідливих для сосни (мати й мачуха, хрестовик, осока). Для ялини(грушанка, багно), для ялиці(зірочник).

39.Заходи боротьби з негативним впливом ЖНП: 1)Регулювання густоти і зімкнутості крон насаджень. 2)Мінералізація поверхні грунту. 3)Агротехнічні прийоми обробітку грунту. 4)Хімічні методи боротьби з злаково-осиковими бурянами. 5)Формування підліску.



40. Позитивне – 1. Знищення птахами шкідливих комах. 2. Поширення насіння деревних порід. 3. Удобрення грунту, впливають на обмін речовин між грунтом і корінням, покращують його структуру, водопроникність, аерацію. 4. Мінералізація грунту. 5. Знищення мишей(лисиця, ласка, борсук). 6. Тварини і птахи є джерелом м*яса, хутра і інших товарів, а також є об*єктом полювання. 7. Мають естетичне значення. Негативне - 1. Комахи пошкоджують листя, хвою, кору, деревину, коріння, плоди дерев. 2. Мишовидні гризуни і птахи поїдають багато насіння дерев і кущів. 3. Лосі, кабани, олені, зайці знищують молоді культури і молодняки. 4. Лисиці можуть передавати сказ.



41.На кількість і видовий склад фауни дуж впливає діяльність людини. -Суцільне рубання -Доглядові рубання - збір не деревної продукції- Випас худоби - Застосування хімікатів - Шкідливі викиди підприємств- Туризм - Браконьєрство різко зменшує кількість фауни В той же час розвішуючи шпаківні, розсиляючи мурашники, проводячи біотехнічні заходи, підгодівлю, розселення, боротьбу з браконьєрством, можна збільшити чисельність звірів і птахів. 42. Лісопоновлення – це активна форма природного, штучного і комбінованого поновлення лісу на територіях де раніше був ліс.Лісопоновлення буває природнє штучне комбінованеПрироднє- утворення нового покоління без втручання людини. Насіневе і вегетативнеШтучне – утворення нового покоління лісу людиною. Посів насіння садіння сіянців саджанців або живців.Комбіноване – поєднує природнє і штучне на одній і тій же площі.За часом появи поділяється на;Попереднє – під наметом лісуСупутнє– під час вибіркового чи поступового рубєання деревостану.Подальше – проходить на зрубахЗначення : Деревостани білбше пристосовані до умов росту-економія коштів на створення лісових культур-Скорочується термін вирощування стиглих деревостанів



43. Насіннєве поновлення лісу – це природне поновлення лісу, коли молоде покоління утворюється з насіння, воно відбувається у 4 етапи; 1) плодоношення деревних порід 2) проростання насіння і утворення сходів 3) адаптація і виживання сходів 4) адаптація і розвиток підросту. 1)плодоношення; у продовж життя всі деревні породи багато разів плодоносять вік з якого вони починають плодоносити наз. Віком змужнілості або віком поновлюваної стиглості. У світлолюбивих порід він настає раніше ніж у ті невитривалих. У деревостанах поч.. пізніше плодоносити на 20 р. ніж на свободі. Паросткові деревостани поч.. плодоносити раніше насіннєвих . на врожайність насіння впливають погодні умови під час формування квіткових бруньок, цвітіння, утворення зав’язі. Періодичність насіннєвих років( дуб 6-8р.,сосна 3-5р.)чим сприятливіший клімат тим частіше повторюються врожайні роки. Неоднакове плодоношення дерев до різних класів Крафта( плодоносять лише дерева І-ІІІ класів.) – грунтові умови – повнота насадження – наявність різних хвороб – наявність комах для дерев які запилюються комахами – від співвідношення чоловічих і жіночих квітів у однодомних і головних жіночих у дводомних. Опадання насіння може бути швидким або продовжується кілька місяців. Насіння може розповсюджуватись вітром, птахами, фауни, під дією сили земного тяжіння . 2 етап; для проростання насіння потрібно волога, тепло і кисень; 4 етап;тривалість життя підросту під наметом лісу різна і залежить від біологічних особливостей порід.



44. При вег. Поновленні лісу молоде покоління утворюється з пневих чи кореневих паростків. Пневі паростки з’являються з сплячих і придаткових бруньок, які закладаються одночасно з формуванням річного кільця і здатні довгий час існувати не даючи пагони. Для отримання пневих паростків роблять посадку на пень – спосіб штучного відновлення паростків зрубуванням дерев і чагарників щоб стимулювати пробудження сплячих або придаткових бруньок та інтенсивний ріст пагонів, також це може відбуватися після рубання або дуже негативного впливу деяких факторів. Цим розмножуються майже всі листяні породи і деякі хвойні(тис, сосна смол.). Паросткова здатність залежить: від віку. Кількість паростків залежить від діаметра пня (з груб. Більш), від бонітету (чим нижч. Тим більш), від умов росту(в гірш. Більша), від походження (внасін. Більша), від висоти пня(з вищого більша). При зимовому рубанні дерева паростки утворюються весною, а при весняному-влітку, тоді вони не встигають одерев’яніти і гинуть зимою. Кореневі паростки-це пагони які утворились з придаткових бруньок на корінні дерев. В деяких видів дерев зявляються як при рості так і після зрубування дерева чи в місцях пошкодження коріння. Окремі види можуть розмножуватись стебловими відводками та кореневищами.



45 Переваги насіннєвого поновлення; 1) довговічність насаджень.2)більш тривалий ріст по висоті та об’єму.3) високі тех.. якості деревини. 4) накопичення до віку стиглості більш крупно мірних сортиментів високого відсотка виходу ділової деревини з високою товарною вартістю. Недоліки нас. Походження; 1) порівняно рідка повторюваність насіннєвих років і низька урожайність за несприятливих лісо рослинних умов.2) тривалий період поновлення.3) відносно повільний ріст в перші 20-25р. 4) необхідність додаткових витрат на зах. Сприяння насіннєвого походження. Переваги вег. Походження; 1) швидкий ріст в перші роки життя.2) одержання нового покоління без додаткових витрат.3) більша надійність при вирощуванні у важких лісо рослинних умовах( болотах, солонців грунти і т.д.).4) швидке створення лісової обстановки сприятливі для подальшого поновлення більш цінних порід.5) краще передавання спадкових властивостей материнських порід. Недоліки вег. Поновлення; 1) недовговічність насаджень( особливов ІІІ і подальших генерацій). 2) відносно швидке припинення інтенсивного росту.3)неможливість досягнення крупних розмірів дерев. 4) більш низькі тех.. якості деревини і її товарність. 5) пошкодженість гнилями у ранньому віці.



46 переваги насіннєвого поновлення: - Довговічність насадження- Більш тривалий ріст по висоті і об’єму- Високі технічні якості деревини - Накопичення до віку стиглості більш крупно мірних сортиментівНедоліки насіневого:1)низька повторюваність насіневих років і низька врожайність за несприятливих умов2)Тривалий період поновлення3)Відносно повільний ріст дерев в перші 20-25рПереваги вегетативного поновлення:1)Швидкий ріст у перші роки життя2)Одержання нового покоління без додаткових витрат3)Більша надійність при вирощувані у важких лісорослинних умовах4)Краще передавання спадкових властивостей материнської породи Недоліки вегетативного: 1)Недовговічність насаджень2)Відносно швидке припинення інтенсивного росту3)Неможливість досягненя крупних розмірів дерев4)Пошкодження гнилями у молодому віці



47.Завдяки обліку поновленя є визначеня кількості і якості підросту ціних порід характер їх розміщеня на ділянці вікову і відносну структуру життєздатність загально зімкнутість підрісту і його зустрічність. Зустрічність підросту – це виражене у % відношеня числа площадок з підростом до загальної кількості облікових площадок та начастіше заст.. при проведені обліку методом Нестерова. Підріст всіх порід поділяється по висоті на 3 категорії :1)дрібний від 0.1 до о.5 м. 2) середній ві0.6 до 1.5 м. і великий більше 1.5 м. За густотою поділ. На4 категорії:1) рідкий до 3000шт. на га. 2) середньої густоти від 3000 до 8000 тис. на га. 3) густий від 8 до 13 тис. шт.. на га. 4) дуже густий більше 13000 тис. на га.за зустрічністю поділяється на 3 категорії; 1) рівномірнийм- коли зустрічність більше 65%.2) нерівномірний- коли зустрічність від 40-65%. 3)груповий-якщо в групах не менше 10шт. дрібного чи 5шт. середнього і великих екземплярів життєздатного і зімкнутого розміщення. При обстеженні зрубів підріст обліковують на облікових площадках які закладають паралельно короткій стороні зруб. Відстань між рядами 30м. а в ряду 20м. кожна площадка в натурі закріплюється кілочками на якому вказується порядковий номер площадки. Розміри облікових площадок залежить від висоти і густоти підросту. Якщо підріст густий і дрібний то площа площадки 4 м. квадратних. При середній густоті і довготі 10м. квадратних. При великому або рідкому підрості 20 м квадратних. Загальна площа облікових площадок повинна становити при густому і дуже густому не менше 0,5% та зруби при середньому не менше 1% і при рідкому не менше 2 %. На обліковій площадках враховують тільки життєздатний підріст господарсько цінних порід у віці 2 роки і старше.



38.живий надґрунтовий покрив- сукупність мохів, лишайників, травянистих рослин та напівчагарників, що ростуть на лісових землях.Негативний вплив ЖНП 1. злакові та осокові трави відмираючи утвор. потужний шар на поверхні грунту, а їх корені щільну дернину що перешкоджають проникненню насіння в грунт, що затримує природне поновлення лісу. Аналогічно і мохи перешкоджають проникненню насіння, тому, що в них насіння проростає, але не досягає грунту (зависання насіння). 2. Покрив небезпечний для деревних сходів як конкурент що забирає вологу, пож. реч, світло, і тепло. 3. ЖНП – може висушувати грунт випаровуючи вологу і утримуючи частину опадів на своїх надземних частинах. 4. Покрив впливає на поширення шкідливих представників тварин і грибів. В ньому, особливо в злаках живуть миші, що знищують вел. кількість насіння Лісов. Порід. 5. Лишайники верес, злаки, сприяють виникненню і поширенню лісових пожеж. 6. Деякі трави служать проміжними господарями грибів шкідливих для сосни (мати й мачуха, хрестовик, осока). Для ялини(грушанка, багно), для ялиці(зірочник).



49.За швидкістю росту усі деревні породи поділяю. На: -швидкорослі, -повільнорослі.

Швидкорослі-це види, що у першу половину свого житя ростуть швидко і до 30-50р досягають максимальної висоти.

Повільнорослі-в першу половину житя 10-20р ростуть повільно і досягають макс.висоти в 80-100р.

Для швидкорослих дерев характерна раня кульмінація приросту: -у висоту 10-20р, -за масою 25-50р. У повільно рослих дерев кожний з кульмінаційних періодів за пізнюється на 10-30р. За швидкістю росту деревні породи починаючи з найбільш швидкоростучих утв. такий біолог. Ряд: тополя,акація біла,модрина,береза,ільм, сосна, ясен,клен,граб,дуб,бук,ялина,ялиця.

Спадковість швидкості росту як біологічна властивість порід проявляється з перших років житя. Паросткова здатність виникає з перших років житя, досягає мах. в середньовіковому віці і до періоду стиглості згасає. Здатність активно плодоносити виникає у віці жердняка або в середньовіковому віці і досягає мах. у віці стиглості і далі з часом згасає. Період росту і розвитку можуть бути зміщуні у часі факторами середовища: морози,засухи, пожежі,хвороби,шкідники. Походженя етапів розвитку залежить від:клімату,грунту,госп. діяльності та інших екологічних чиників.

50. Ріст і розвиток деревних порід в різних вікових періодах.

Ріст деревостану- змінювання форми та кількісне збільшення маси деревостану в процесі його росту. Внаслідок росту збільшується маса дерева. Розвиток деревостану- якісні зміни деревостану в процесі його розвитку. Ступінь розв встанов по зовн морфолог, таксаційних і фізіолог ознаках з яких найбільш наочна це плодоношеня. У формув лісу виділяють такі етапи росту: становлення,інтенсивний ріст, сповільнений ріст. Молодняк-покоління лісу включаючи самосів, підріст, паростки, яку при змиканні утвор хащу. Володіє великою пластичністю, пристосованістю до умов середовища.Жердняк-період який характеризується швидким ростом дерев у висоту. Найбільшими розмірами листкової поверхні, к-стю хвої, різкою диференціацією дерев по розмірах стовбура і крони.Середньовіковий дерев.-деревостан з сповільнюючщю диференціацією дерев з приростом по висоті що знижується для світлолюбивих порід і досягає кульмінації у тіневитрив із зростаючим приростом по діаметру і початком плодоношення.Пристиглий- затухають процеси природного зріджування і диферун дерев, різко зменшується ріст у висоту, знижується приріст по діаметру.Стиглий- деревостан у якому припиняєтьсядиференц дерев, значно сповільнюється їх ріст у висоту, послаблюється приріст по діаметру. Спостерігаються найбільші врожаї насіння.Перестиглий-деревостан зі слабким ростом дерев верхнього ярусу, невеликим приростом маси деревини, хоча приріст по діаметру досить значний.Це слабий деревостан.



51. В результаті взаємодії ліс і середовище безперервно змінюється , ці зміни викликають різні суперечності в житті деревостану. В лісі постійно триває боротьба за існування, біологічний кругообіг ,видалення та відмирання. Ліс розвивається в єдності і суперечності з середовищем.Диференціація дерев – це природній процес росту деревостанів який супроводжується формуванням окремих дерев з іншими таксаційними характеристиками Найголовнішими причинами диференціації дерев є: Спадковість, індивідуальна мінливість і боротьба за виживання яка повязана з неоднаковими умовами середовища в яке потрапило насіння



52.Класифікація дерев у лісі за ростом

Враховуючи диференціацію дерев Крафт поділив усі дерева в одновіковому хв. Чистому насадженні за ступенями панування і пригніченням на 5 класів росту.До 1 класу- найбільші дерева з могутніми кронами, їх вершинне розміщення над загальним наметом лісу і відзначаються найкращим ростом, таких дерев-12%.До 2 класу-панівні дерева що дещо поступаються по висоті, діаметру і могутності крони деревам першого класу. Дерев 25-40%.До 3 класу спав панівні помірно-розвинуті дерева з дещо звуженими і слабше розвинутими кронами.Дерев 25-35%. До 4 класу відносять заглушені чи відсталі в рості, але ще життєздатні дерева. Вони тільки вершиною входять в загальний намет лісу. Діляться на 2 підкласи до 5а і 5б. До 5-відносять дерева що цілком знаходяться під наметом лісу. Також поділ на 2 підкласи: 5а і 5б.



53.Чисті насадженя формуються природнім шляхом у крайніх лісорослиних умовах.

Переваги чистих нас.:-раціональне використаня бідних грунтів,на яких інші породи неростуть. –краще забезпеченя спеціалізованих підприємств деревною сировиною. –вирощуваня більш якісної деревини в якості кращого очищеня стовбурів від сучків.

Недоліки чистих нас.: -погіршеня грунту за рахунок накопиченя грубого гумусу. –зменшеня стійкості до пожеж,вітрів,засух, шкідників і хвороб і інші.

Переваги мішаних нас.: -раціональне використаня грунту, -посиленя і прискореня обміну речовин між деревостаном і грунтом, -краще використаня світлового і теплового енергії, -більша стійкість до несприятливих зовнішніх впливів, -створюють кращі умови для лісопоновленя, -наявність різноманітних кормів збільшує чисельність фауни, -більша кількість грибів,ягід і так далі.

Недоліки мішаних нас.: -деякі породи негативно впливають одне на одного(черемха є проміжним господарем іржі,що пошкоджує шишки ялини), -осика може стати причиною появи на сосні соснового вертуна.



54Підлісок – це чагарники рідше дерева що ростуть під наметом лісу, і нездатні утворювати деревостан у конкретних умовах. Сприяє формуванню стовбурів очищенню від сучків, захищає поверхню грунту, протидіє поверхневому стоку, є місцем гніздування птахів, переховування звірів, кормовою базою для фауни, ягід, горіхів для людини. Перешкоджає появі підросту, буває густий 0,8-1, середній 0,4-0,7, рідкий до 0,4.Підгін – дерева або чагарники які сприяють прискореному росту та поліпшенню форми стовбура головної деревної породи. Підгону потребують майже всі головні породи . вибирають з ті невитривалих, повільно ростучих порід. Роль підгону можуть виконувати і головні породи.



55. Види лісозмін і види що їх викликають. По тривалості проведення поділяють на: ВІКОВА- відбув., в рез., зміни клімату і поверхні землі. ТРИВАЛОЗВОРОТНА- відбув., в рез., витіснення світлолюбн., порід ті невитривалими. КОРОТКОЧАСНА- відб., впливу на ліс людини чи стихійних лих.

За ступенем стійкості поділ., на: КОРОТКОЧАСНУ-коренні деревостани відроджуються в одне покоління-150р. ДОВГОСТРОКОВІ- похідні деревостани утримують дану територію понад 150р. ВІДНОСНО-СТІЙКІ- ПОХІДНІ- виділяються якщо не прогнозуються повернення до корінних. БАГАТОВІКОВІ- зміна середовища яка відбув., більш менш одночасно на великих територіях в межах природної зони або її частини.

По господарському значенню: БАЖАНУ і НЕБАЖАНУ.

Пичини…1)Біологічні особливості деревних порід - вимогливість до грунту, вологи, світлолюбності, чи тіневитривалості. 2) Зміна умов середовища – різка зміна температурних і ентомологічних умов приводить до загибелі дубових насаджень замість яких розвив., м*яколистяні породи. 3)Господарська діяльність людини – рубки лісу, пожежі, забрудненість повітря…



56. Зміна ялини березою- відбувається після вирубки ялини або загибелі його від лісової пожежі і вітровалу. Середовище яке сформувалося на вирубці , згарищі несприятливе для поселення нової генерації ялини тому що її сходи гинуть від осоння, заморозків несприятливого впливу злаків. Водночас такі швидкорослі породи як береза що не боїться заморозків осоння і успішно конкурує з травянистою рослинністю, швидко засіває вирубку. Цьому сприяє її щорічне плодоношення і білбшо ніж у ялини, насінепродуктивність. Існують і інші види лісозмін характерних для лісів України: Зміна сосни березою і осикою та відновлення деревостанів соснт, Зміна дуба мяколистяними породами, Зміна сосни дубом і дуба сосною., Зміна сосни ялиною,



57. В одних районах і типах лісу достатньо дотримуватися правил рубок. Своєчасними оглядовими рубаннями покращують якісний склад листяного насадження і забезпечують максимальний приріст. Правильне призначення лісів в рубку у відповідності з їх природніми особливостями . Розміщення деревних порід з врахуванням їх біологічних властивостей і умов середовища. Ось основні напрями регулювання лісозмін.



58. Ця дослідно партія розробила класифікаційну систему лісівничо – екологічної типології яка включає три таксономічні одиниці:1) тип лісової ділянки або едатоп, або тип лісорослинних умов як поєднання ступенів вологості і родючості грунту.2)Тип лісу об’єднує ділянки лісу однорідні за вологістю і родючістю грунту та кліматичними умовами.3) Тип деревостану: кожному типу лісу відповідає один корінний деревостан і багато похідних від нього. Ці вчені склали едафічну сітку типів лісорослинних умов.



59. Тип лісорослинних умов, тип деревостану. ТЛУ – це сукупність покритих і не покритих лісом земельних ділянок з подібними грунтово-гідрологічними умовами і які мають близький лісорослинний ефект. Лісорослинні умови – комплекс кліматичних, гідрологічних та грунтових чинників які визначають умови росту та розвитку лісу.

Тип деревостану – це сукупн., ділянок лісу подібних за панівною породою деревного ярусу в зонтичних грунтово-гідрологічних та кліматичних умовах.

Типи деревостану є: корінний – деревостан,що сформувався в природних умовах і характеризується переважною породою яка відповідає даним лісо рослинним умовам. похідний – деревостан який сформувався на місці корінного в умовах порушених в наслідок діяльності людини або природних процесів.Тип лісу – це лісівнича класифікаційна категорія яку характеризують певний тип лісо рослинних умов, породний склад деревостану певна рослинність і фауна. Тип лісу об*єднує ділянки зайняті одним корінним і всіма похідними від нього типами деревостанів. (типи травостою, згарища, зруби- які утвор., на місці згорівшого чи вирубаного лісу і підлягають лісовідновленню). За своєю природою типи лісу не можуть бути похідними, у борах- типоутворювальними породами є.(сосна зв. і гірська).



60. Коротка характеристика суборів сугрудів. БОРИ- об’єднують найбільш бідні умови зростанняз лісо придатних. До них відносять: глибокі піски; інші грунти(камянисті, сфагнові болота і торф’яники); лісотундрові мілкі грунти. На борах може рости тільки сосна, рідше береза низької продуктивності. Підлісок відсутній, лише зрідка є у кращих кліматичних умовах(ВЕРБА, ЯЛІВЕЦЬ, ГОРОБ, одиночні екземпляри ялини і на ПД дуба.) Серед трав: лишайники, верес, брусниця, чорниця, буяхи, багно, журавлина; мохи: дик ран, зозулин льон, сфагнум.

СУБОРИ – об*єднають відносно бідні умови близькі до борів але з підвищеним лісо рослинним ефектом, грунти тут піщані, що підстилаються на коре недоступній глибині супісками. На гірських схилах субори формуються на грубо скелетних грунтах з малим вмістом дрібнозему, на каьянистих розсипах. Всі види рослинності що ростуть борах ростуть тут краще, дають більшу продуктивність. Корінні деревостани двохярусні- у першому росте сосна в чистому виді з домішкою берези, а в деяких районах модриною, а в 2 ярусі дуб, ялина, кедр, бук які мають притуплений ріст, нестійкі до хвороб і шкідників, утвор невисокий 2 ярус що досягає висоти 1 ярусу. Підлісок(скумпія, глід, горобина, ялівець.) Трави(Орляк, грушанка, мохи: гілокамій, пірястий мох, чорниця, буяхи, багно, брусниця, верес)

СУГРУДКИ-обєднують відносно родючі умови. Грунти супіщані ,чи піщані з суглинистим і глинистим прошарками на коре недоступній глибині. Глинисті піски і супіски а також сильно змиті лісові суглинки і чорноземи на схилах балок. В горах-це мало і середньо щебенисті буроземи. До складу рослинності входять всі породи що властиві суборам, але крім них є породи що ростуть в грудах(дуб, ялина, вільха ч, рідше бук і ялиця). Корінні деревостани тут багатоярусні, при чому верхній ярус утвор не тільки сосна але й дуб,бук, ялина, ялиця. 2-3яр-граб, липа, клен. Серед трав є склерофічні-квасениця, без щитник жіночий, зірочник, розхідник, таволга, осока волосиста, без щитник жіночий, моренка запашна. ГРУДИ об’єднують найбільш родючі умови місце зростання, переважно поширені в пд. Частині лісостепу в Карпатах і горах Криму. Грунти різні; дерново підзолисті, сірі лісові, чорноземи опідзолені, торф’яні з найбільш багатих низинних боліт. Корінні деревостани дуже різноманітні 1 ий ярус дуб ялина вільха чорна бук ялиця всі ці породи у грудах досягають максимальної продуктивності і дають деревину високої якості найбільш вимогливі до грунту у цих умовах ільмові і ясен які в суг рудках не ростуть 2-ий ярус корінних деревостанів граб клен і липа в підлісок виражений ті невитривалими породами ялина ялиця бук, він зовсім не розвивається. В основному в підліску характерні бузина чорна калина чорна бруслина європейська ліщина клен татарський серед трав переважають жовтяниця плющ страусеве перо живокіст лікарський яглиця маренка копитняк медунка зірочник квасениця без щитник мохи є тільки у хв.деревостанах при відсутності широколистяних порід



61.Для визначення типів лісу використовують комплекс різноманітних ознак, які відображають тісний зв'язок між рослинністю і умовами використання.Чим більша кількість індикаторів підтверджує цей зв'язок тим повніше і достовірніше можна встановити тип лісу.Головними критеріями, якій дає право віднести дану ділянку до того чи іншого типу лісу є рослинність. Ознаки за якими визначають типи лісу поділяють на 2 категорії:1)провідні(керівні), 2)Допоміжні.

Провідні: 1)рослинність(деревостан, підлісок,ЖНП),2)Продуктивність деревостану(бонітет),3)Ареал поширення породи(клімат).

Допоміжні:1)рельєф,2)механічний склад грунту,3)гірськи породи,4)мікро рельєф,5)Глибина заляганя грунтових вод.

Механічний склад є найважливішою допоміжною ознакою багатства грунту.Наявність торфу, оглеєня і мікро підвищеня є ознакою надмірного зволоженя.



62.Лісова типологія- це основа організації і веденя лісового господарства.Без неї неможливо здійснювати лісогосподарські заходи починаючи з проектування лісових культур і завершуючи рубками стиглого лісу.

Типологічний підхід суттєво підвищує ефективність праці таксаторів і якість лісовпорядних матеріалів. Завдяки лісівничій типології значно підвищилась, якість створюваних насаджень і їх продуктивність.Високу результативність використаня типології забезпечує її наукову обґрунтованість і об’єктивна достовірність які поєднуються з простотою і практичністю.В сучасних умовах жодна наука про ліс не може ефективно фоінкцюювати без лісо типологічного забезпеченя кожен лісівник повинен орієнтуватися в типологічні різноманітності будь, якого лісового масиву, знати об’єктивні і чітки ознаки типів для їх практичного виділеня зміст кожної типологічної одиниці.