SHPORA.net :: PDA

[ Back ]

С21. Принципи ринкового ціноутворення. Ринкова рівновага.

Реальна ціна на ринку складається при взаємодії попиту і пропозиції, які визначають також обсяг виробництва. Щоб виявити цю взаємодію, необхідно узагальнити шкали попиту і пропозиції.

Ринкова рівновага – це коли точка перетину графіків попиту і пропозиції буде давати дані про ціну, яка називається рівноважною. Рівноважна ціна та рівноважний обсяг є ринковими, оскільки утворюються в результаті взаємодії попиту та пропозиції.

Якщо зміна попиту та пропозиції відбувається однонаправлено, то існує прямий зв’язок між даним напрямкрм та обсягом рівноважного продукту, при цьому ціни залишаються сталими.



23. Сутність конкуренції та її значення в ринковому господарстві.

Ринкова економіка передбачає наявність конкуренції.

Конкуренція – означає суперництво між фірмами за кращу реалізацію своїх господарських інтересів.

Конкуренція – це така ситуація на ринку, зя якої фірми і продавці незалежно один від одного борються за покупців. В умовах конкуренції йде змагання за одержання прибутку чи збільшення власної частки ринку.

В ринковій системі розгортається змагання за споживача. Конкуренція передбачає наявність таких умов, при яких постійно зберігається загроза того, що при зниженні обсягів виробництва, а токож випуску неякісної або дорогої продукції хтось інший захопить певну нішу ринку. Як складова господарського механізму, конкуренція діє через попит, пропозицію і ціни. Якщо пропозиція будь-якого товару більше, ніж попит на неї, то в даному випадку буде посилюватися конкурентна боротьба між виробниками. Кожен з них, щоб продати свій товар, як правило, буде змушений знизити ціну, що може призвести до скорочення обсягів виробництва даного товару. Із посиленням конкуренції іж виробниками для поліпшення своїх позицій на ринку компанії покращують якість виробів, асортимент, а також змінюють ціну.

Конкуренція вважається важливим чинником, що виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника впроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці. Таким чином, конкуренція в умовах ринкової системи невпинно рухає прогрес.



24.Види конкуренції.

Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між підприємствами однієї галузі, що випускають однорідний продукт. Нині така конкуренція переважає на окремих вузькоспеціалізованих ринках.

Міжгалузева конкуренція – конкуренція підприємств різних галузей, які випускають різні товари. Через різні умови виробництва у галузях підприємці за однакових витрат капіталу отримують неоднакову масу продукту.

Серед основних методів конкурентної боротьби можна виділити:

- цінову конкуренцію – коли суперництво здійснюється за допомогою цін.

- нецінову – коли суперництво ведеться між конкурентами за покупця наданням товарам неповторних особливостей.

- недобросовісну конкуренцію – яка спрямована на отримання комерційної вигоди й забезпечення панівного становища на ринку через обман споживачів, партнерів чи держ. органів.



26. Антимонопольна політика держави

Монополія – влада одного на ринку

Важливим заходом регулювання діяльності монополій є антимонопольне законодавство, яке змусило державу протидіяти монопольному становищу та сприяти розвитку конкуренції. Особливе місце серед законодавчих актів посідає Закон України « Про захист економічної конкуренції», в якому визначені правові заади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності.Цим законом було введено поняття «монопольне становище». Таким визнається становище господарського субєкта, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35 %.

Закон враховує 3 групи порушень антимонопольного законодавства:

1)зловживання монопольним становищем на ринку

2)неправомірні угоди, спрямовані на монополізацію та обмеження конкуренції

3)дискримінацію підприємств органами влади та управління.

Для захисту конкуренції розроблено антимонопольне законодавство і створено Антимонопольний комітет України. Захист конкуренції передбачає передусім демонополізацію економіки і створення конкурентного середовища. Застосування антимонопольної політики та антимонопольного законодавства має на меті підтримку досягнутого рівня конкуренції та її захист на існуючих ринках.



27.Аграрні відносини. Форми власності на землю і форми господарювання на землі.

Метою функціонування капіталу в агросфері є, так само, як в будь-якій ін-шій отримання прибутку. Проте в цьому виробництві є низка особливостей.

1. Процес виробництва нерозривно пов’язаний з біологічними та кліматич -ними законами впливати на які з достатньою ефективністю люди ще не вмі-ють (частота і інтенсивність опадів, цикли розвитку тварин і рослин тощо).

2.Основним знаряддям виробництва є земля – продукт природи з дуже склад-ними властивостями.

3. Кількість землі обмежена взагалі, а кількість землі високої якості - в особи-вості.

4. Неможливо створити нові ділянки землі як, наприклад, можна створювати, в разі необхідності, нові заводи чи фабрики. Більше того, в розрахунку на ду-шу населення площа придатної для агро бізнесу землі постійно зменшується.

5. Земля знаходиться в приватній власності.

В країнах з розвинутою ринковою економікою сформувались три основні на-прямки в організації ведення агро бізнесу.

1. Фермерські господарства на власній і орендованій землі, які не використо-вують найманої праці (сімейні ферми) або ж використовують її в незначних обсягах.

2. Крупні капіталістичні ферми на землі взятій в оренду, з використанням найманої робочої сили.

3. Агропромислові комплекси, які включають виробництво:

- засобів виробництва, необхідних для ведення сільськогосподарської

продукції;

- самої сільськогосподарської продукції;

- готових продуктів шляхом переробки отриманої сировини.