SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Ф-ції держ управління і форми рег екон Економічні функції органів державного управління. 1. Захист прав власності. Полягає в створенні і забезпечення функціонування законодавства, яким гарантується монопольне використання об’єктів власності і отримання від них певних благ власником, механізм допуску інших суб’єктів до об’єктів власності тощо. 2.Створення і регулювання національної грошової системи. Органи державного управління мають монопольне право на емісію грошей і управління механізмом грошового обігу. 3.Створення ринкової, транспортної та інших видів інфраструктури, необхідних для управління територією, її захисту, господарського використання. Основні форми регулювання економіки можна згрупувати в кілька напрямків. 1. Націоналізація окремих підприємств або галузей з метою забезпечення їх більш швидкого і керованого розвитку. 2. Вплив на національну економіку через активний перерозподіл ВВП шляхом його акумуляції в державному бюджеті і послідуючого використання. Спрямування економічної діяльності в напрямку більш високої соціальної і господарської ефективності відбувається: а) на етапі акумуляції – через регулювання умов оподаткування (зміна податкових ставок, надання пільг); б) на етапі витрачання бюджету – державними закупівлями, підтриманням більш високої купівельної спроможності населення, прямими дотаціями окремих галузей (сільського господарства, наукових досліджень та технічних впроваджень), медицини, освіти, утриманням непрацездатних. 3. Створення і введення в дію національних програм розвитку окремих галузей, сфер виробництва, всієї економіки. 4. Прогнозування економічного розвитку. В економіці сучасних розвинутих країн функціонують мільйони підприємств більшість з яких малі і середні, яким важко орієнтуватись в ситуації на ринку. Для полегшення вибору стратегії приватними підприємствами відповідні державні органи проводять аналіз стану окремих ринків, національної і світової економіки і складають прогнози розвитку господарської ситуації. Суб’єкти ринкової системи не зобов’язані спрямовувати свою діяльність на досягнення показників цих прогнозів. Для них вони лише орієнтири для отримання максимального прибутку, а не закон, що підлягає виконанню. 5. підтримання конкуренції. 6. Анти циклічна політика уряду. 7. Антиінфляційна політика органів державного управління. 8.Соціальна політика уряду. |