SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Показники еф екон та рівень життя 1. Показники ефективності економічної діяльності. Під ефективністю економічної діяльності розуміють результативність виробничого процесу, яка вимірюється співвідношенням отриманого результату і витрат живої та уречевленої праці, що забезпечили цей результат. Результат діяльності Ефективність = ---------------------------------- Затрати на виробництво Найголовніший фактор – вмотивованість, зацікавленість людей в ефективному ведені виробництва та економічна відповідальність за низькі показники в цій сфері. Показники ефективності: Норма рентабельності (Нр) – обчислюється двома методами: Прибуток 1. Нр = -------------- х 100% Собівартість Прибуток 2. Нр = -------------- х 100% Капітал Матеріаломісткість продукції – питома вага вартості матеріальних витрат в загальній вартості продукції. Найточніший показник матеріаломісткості – вартість матеріальних витрат (сировини, матеріалів, палива) на одну грошову одиницю національного доходу або ВВП. Наукомісткість – витрати на розвиток науки в розрахунку на одиницю вартості продукції. 2. Рівень життя та показники, що його відображають. Рівень життя – стан розвитку та повнота задоволення матеріальних, соціальних, духовних, культурних, екологічних потреб населення, який знаходить відображення в рівні задоволення цих потреб індивідами, домогосподарствами, окремими соціальними групами. Залежить від факторів: - розміри реальних доходів (особи чи сім’ї); - обсяг, структура і калорійність харчування; - рівень забруднення навколишнього середовища; - стан здоров’я; - умови праці; - забезпеченість житлом; - забезпеченість послугами соціальної і транспортної інфраструктури; - освіта і культура; - гарантія прав особистості та її безпеки; Фактори, які впливають на рівень доходів населення : 1. Валовий випуск 2. Обсяги проміжного випуску 3.Система оподаткування доходів 4. Спрямованість економічної системи на НТП ( економія ресурсів, проведення науково-дослідних робіт, підвищення кваліфікації та рівня освіти робочої сили тощо). Показники рівня життя. Найбільш розповсюджуваним показником масштабу виробництва і рівня життя вважається ВВП на душу населення за рік. Цей показник недосконалий і має ряд недоліків: - показники ВВП і похідні від нього не враховують стан природного середовища. Як правило чим більший ВВП тим більше викидів в навколишнє середовище, які руйнують здоров’я населення. - показник ВВП не враховує такого важливого чинника як вільний час. - ВВП враховує виробництво так званих антиблаг (тютюн, алкоголь). - ВВП не враховує якості товарів та послуг і багато іншого. Тому крім показника ВВП на душу населення використовують наступні показники: І.Чистий Економічний Добробут (ЧЕД) = ВВП + продуктивність домогосподарств + втрати від забруднення середовища в грошовому виразі + втрати від виробництва антиблаг + втрати від монополізації виробництва + інші втрати + обсяги виробництва в тіньовому секторі. ІІ. Індекс Людського Розвитку (ІЛР) = тривалість життя громадян країни + рівень освіти та ступіть охоплення навчання + ВВП на душу населення. ІЛР вимірюється в відносних величинах в межах від 0 до 1. Якщо ІЛР менше за 0,5, то рівень життя – низький. Від 0,5 до 0,8 – середній. ІІІ. Індекс Економічної Свободи (ІЕС) – агрегований показник, який включає 10 факторів, що мають складну структуру і вимірюють рівень втручання уряду в економіку. Чим сильніше втручання уряду в економіку, тим нижчий показник ІЕС. Фактори, які визначають ІЕС: - торгівельна політика уряду (середній рівень тарифів, наявність нетарифних бар’єрів, корупція митних службовців); - політика оподаткування; - втручання уряду в економіку; - грошова політика; - потоки капіталів та іноземних інвестицій; - рівень розвитку банківської справи; - контроль за цінами та рівнем зарплати; - рівень гарантій права власності; - державне регулювання економіки” - рівень розвитку „тіньового” ринку; Чим менший ІЕС, тим, вважається, більша економічна свобода. В залежності від рівня економічної свободи виділяють чотири типи країн: Бідність – це крайня недостатність наявних у людини (сім’ї, окремих верств населення) засобів, необхідних для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб. Межа бідності – розмір доходу, що забезпечує прожитковий мінімум потреб. В макроекономічному плані кількісним показником рівня бідності є виражена у % частина населення, сімейний доход якої є менший за певний абсолютний показник. Межа бідності – розмір доходу, що забезпечує прожитковий мінімум. 3. Диференціація доходів населення і її раціональні межі. Диференціація доходів населення – різниця в грошових доходах різних верств населення, зумовлена неоднаковим відношенням до засобів виробництва, створеного продукту, характером економічної та політичної влади. Помірна диференціація – стимул для активізації економічних зусиль. Надмірна – підштовхує до соціальних заворушень. |