SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Держ бюджет, дефіцит та податки 3. Державний бюджет(ДБ) – централізований грошовий фонд країни та си-стема відносин між державою, з одного боку, і фізичними та юридичними особами з іншого, які виникають при формуванні та використання цього грошового фонду. Державний бюджет виконує багато функцій, але головні три: 1. Розподільча (перерозподільча). 2. Контрольна. 3. Регуляторна. Необхідність перерозподілу національного доходу обумовлена тим, що: 1. Надмірна диференціація доходу різних соціальних доходів загрожує соціальній стабільності країни, гальмує стимули до праці. 2. Без перерозподілу неможливе проведення швидких структурних змін в економіці, розвиток фундаментальних наук, формування робочої сили висо-кої якості (високий загальноосвітній рівень, підвищення кваліфікації, соці-альне страхування). 3. Існує потреба в підтримці малого бізнесу, національного виробника. 4. Необхідне проведення громадських робіт, створення та розвиток еконо-мічної і соціальної інфраструктури. 5. Необхідне забезпечення розвитку капіталомістких, низькорентабельних галузей. 6. Необхідне утримання збройних сил. Основна частина доходів бюджету – сплата податків. Їх сплачують і фізичні, і юридичні особи. Стан держбюджету. Нормальний, коли видаткова частина Держбюджету дорівнює доходній. Дефіцитний, коли видатки перевищують доходи. Причини дефіциту: - падіння доходів в умовах кризового стану економіки; - зменшення приросту національного доходу; - збільшення дефіцитних витрат; - непослідовна фінансово-економічна політика; - надмірний розмір державного сектору: - зростання витрат по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього держав- ного боргу - домінуючу політика державного патерналізму. Заходи по зменшенню дефіциту: - перехід від фінансування до кредитування; - ліквідація дотацій збитковим підприємствам; - скорочення витрат на управління державою; - реформування системи оподаткування; - підвищення ролі місцевих бюджетів. Залучення зовнішніх ресурсів для покриття бюджетного дефіциту призводить до зростання платежів по відсотках закордонним кредиторам, але може бути раціональним, якщо вказані відсотки нижчі, ніж у внутрішніх кредиторів. 4. Податки і податкова система Податки за економічним змістом це фінансові відносини між державою та платником податків, які проявляються в сплаті останнім частини своїх доходів в державний бюджет. Мета - створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. Функції податків: 1. Розподільча – перерозподіл вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. 2. Фіскальна – централізація частини ВНП у бюджеті на загальносуспільні потреби. 3. Регулююча – вплив податків (активізуючи або гальмуюча) на різні сторони діяльності їхніх платників Податкова політика – це діяльність держави у сферах запровадження право-вої регламентації та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів держави. Основні принципи побудови оптимальної податкової системи 1. Охоплення податками всіх економічних суб’єктів, які отримують доходи незалежно від організаційно-правової форми. 2. Адміністративна простота – справляння податків повинно бути простим і відносно недорогим. 3.Гнучкість – податкова система повинна бути здатною швидко відповідати на зміни економічних обставин. 4. Стабільність – високий рівень гарантій того, що податки, податкові ставки та умови їх сплати не будуть підлягати невпорядкованому перегляду, а передбачені законом про бюджет доходи будуть отримані у повному обсязі. 5.Обов'язковість – примусовість податку, неминучість його сплати, самостійність суб’єкта в його обчисленні та сплаті. 6. Соціальна справедливість – встановлення податкових ставок і податкових пільг, які ставлять всіх суб’єктів у приблизно рівні умови і які пом’якшують податковий тягар на низькодоходні підприємства та групи населення. 7. Економічна ефективність – податкова система не повинна перешкоджати ефективному розподілу ресурсів: - не повинна обмежувати можливостей заощаджень і стимулів до праці; - не повинна негативно впливати на економічну поведінку суб’єкта господарської діяльності; - має бути неспотворюючою, тобто не повинна надавати можливостей індивіду змінити свої податкові зобов’язання або перекласти їх на інших. Структура джерел фінансових ресурсів держави. Об’єкт оподаткування – це кількісно визначений економічний феномен (прибуток, доход, обсяг виробленої продукції, майно тощо), який служить базою для нарахування податків. Основні джерела доходів держави. Державні доходи – це грошові відносини, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді з метою їх подальшого використання для здійснення державних функцій. До основних джерел доходів належать: - податки - власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності - платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі - офіційні трансферти тощо. Об’єктами оподаткування є: - доходи підприємств та населення; - майно (нерухоме і рухоме); - певні операції (продаж, перетин кордону тощо). За механізмами формування податки поділяються на дві основні групи: прямі та непрямі. Прямі податки – вилучаються безпосередньо у власників майна, одержува-чів доходів (податок з прибутку, податок на доход). Непрямі податки – вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції (акцизи, ПДВ). Поряд з об’єктами в системі оподаткування не меншу роль відіграють подат-кові ставки і податкові пільги. |