SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Суспільне виробництво, власність, екон. системи Суспільне виробництво і його структура. Виробництво – процес взаємодії людини з природою та з іншими людьми в ході якого речовина природи пристосовується до потреб людини або дії од-них осіб задовольняють потреби (духовні або матеріальні) інших осіб. Розрізняють: - матеріальне виробництво – виготовлення певних товарів з речовини природи ( одягу, автомобілів, продуктів харчування, житла тощо); - нематеріальне виробництво – надання одними особами послуг іншим особам ( прибирання житла, лікування, виховання дітей, обробка і доставка інформації і багато інших). Будь-яке виробництво вимагає наявності таких чинників: 1. Праця людини 2. Предмети праці 3. Засоби праці. Праця людини – свідома діяльність людини в ході якої людини перетворює речовину природи і надає їй форми, придатної для споживання. Працюючи людина використовує набуті знання та нагромаджує нові, використовує засо-би праці та удосконалює їх. Одночасно розвивається і удосконалюється сама людина. Предмети праці – речовина природи на яку спрямована праця людини з метою пристосування для своїх Засоби праці – окремі речі або їх системи з допомогою яких людина діє на предмети праці і надає їм потрібних властивостей (машини, устаткування). До засобів праці відносять і такі об’єкти як залізниці, канали, порти, дороги і тому подібне. Предмети праці і засоби праці становлять засоби виробництва. Сукупність людей і засобів виробництва утворюють продуктивні сили суспільства. Основною складовою продуктивних сил є людина. Продуктивні сили – всі фактори, які забезпечують пристосування речовини природи до потреб людини. Саме продуктивні сили створюють матеріальні і духовні блага і визначають зростання продуктивності праці в суспільстві. Відносини, які виникають між людьми в ході господарської діяльності називаються економічними відносинами. Саме вони є предметом економ-мічної теорії. Сучасна економічна теорія розмежовує три групи економічних відносин: -техніко-економічні – відносини між учасниками виробничого процесу, які прямо, безпосередньо визначаються рівнем розвитку засобів виробництва. організаційно-економічні – відносини між людьми, пов’язані з наявністю певної організаційної структуризації сукупності людей, які приймають участь у суспільному виробництві. - соціально-економічні (виробничі) відносини, перш за все відносини при-власнення – основні (провідні) відносини в усій системі економічних відно-син через які люди реалізують основну мету участі у виробничому процесі – отримують у своє володіння і розпорядження матеріальні блага та послуги. Основна частина цих відносин в сучасному суспільстві реалізуються через товарно-грошові відносини (ціна, прибуток, гроші, дивіденд тощо). Власність. Для того, щоб споживати необхідні їм блага люди повинні привласнити їх, перетворити у свою власність. Власність – одна з найважливіших понять еко-номічної теорії. При економічному аналізі власності слід розмежовувати дві її сторони: – кількісну (матеріально-речову) – різноманітні об’єкти власності (побутові речі, підприємства, земля тощо); - соціально-економічну – систему економічних відносин, яка виникає між людьми (або їх об’єднаннями) з приводу цих об’єктів. Основні типи, форми та види власності. Економічна теорія визначає такі типи власності: 1. Приватна– власність окремих осіб. 2. Колективна – власність об’єднання осіб. 3.Державна (суспільна ) власність – власність всієї спільноти людей, що проживають на певній території і управляється державним апаратом. Існує в формі загальнодержавної та муніципальної (власності місцевих громад) власності. В залежності від того, які об’єкти стають власністю розрізняють наступні види власності: 1. Власність на робочу силу – система економічних відносин між найманим робітником, роботодавцем і державою з приводу умов, на яких робоча сила людини використовується в процесі виробництва. 2. Власність на засоби виробництва 3. Власність на природні ресурси 4. Інтелектуальна власність Економічні системи. Економічна система – вся сукупність економічних відносин, характерна певному суспільству на певній стадії його розвитку яка підпорядкована певній закономірності функціонування і розвитку. Якщо за основу класифікації брати типи власності і рівень розвитку товарно-грошових відносин то розрізняють такі економічні системи: 1. Традиційну (як правило базується на натуральному виробництві). 2. Ринкову в якій виділяють: - вільну ринкову економіку - регульовану ринкову економіку - соціально-орієнтовану ринкову економіку. 3. Адміністративно – командну ( базується на державній власності) |