SHPORA.net :: PDA | |
Main FAQ гуманитарные науки естественные науки математические науки технические науки Аналіз соціологічної інформації. Аналіз отриманої під час соціологічного дослідження інформації є дуже відповідальним і важливим етапом. Аналізу передує опрацювання первинної інформації, що міститься у від¬повідях анкети, протоколах спостережень тощо. У процесі об¬робки первинна інформація готується для обчислення. На етапі аналізу соціологічної інформації відбувається перевірка гіпотез, отримується нове знання. Елементарними процедурами впорядкування даних є групування та класифікація. Просте групування - це класифікація чи впорядкування даних за однією ознакою. Об'єднання фактів здійснюється згідно з гіпотезою за головною ознакою. Залежно від гіпотез можна згрупувати вибіркову сукупність за статтю, віком, професіями, освітою та ін. Перехресне групування - це поєднання даних, упорядко¬ваних за двома ознаками. Мета такого групування: • з'ясувати взаємозв'язок між даними; • здійснити взаємний контроль показників (порівняти відповіді на основне та контрольне запитання); • визначити вплив одного показника на інший. Завданням перехресного групування є виявлення стійких зв'язків між структурними характеристиками явища, що ви¬вчається. Це дає можливість простежити, як змінюються одні ознаки у зв'язку зі зміною інших, як змінюються досліджу¬вані властивості у групах, відокремлених за різними ознаками. Коли збільшення однієї ознаки веде до зростання іншої, то зв'язок між ознаками є позитивним. Зворотна залежність (збільшення однієї-зменшення іншої) свідчить про наявність негативного зв'язку. Сталі сполучення властивостей виявляються через типо-логізацію, якщо така типізація здійснюється під час емпірич¬ного дослідження, її називають емпіричною. Емпірична типологізація - це пошук сталих сполучень рис соціальних об'єктів або явищ, які розглядаються відповідно до гіпотез у декількох вимірах одночасно. Іноді типологізація здійснюється на підставі наявних теоретичних уявлень. Теоретична типологізація — це узагальнення ознак соціаль¬них явищ на основі теоретичної моделі та за обґрунтованими критеріями. Така типологізація є умовою прямої перевірки теорії через перевірку сконструйованих типів з емпіричними свідченнями відповідності чи відхилення від ідеальної моделі. У теоретичній типології критерії ознак виявляють логіч¬ним аналізом. Аналіз отриманих у соціологічному дослідженні даних відповідно до типології передбачає: - визначення частоти розподілу за кожним типом; - вивчення відхилень від теоретичних моделей за певними параметрами; - вимір інтенсивності й імовірності цих відхилень. Одним зі способів аналізу є вторинний аналіз. Він про¬водиться тоді, коли аналізують дані, отримані й оброблені іншими дослідниками. При аналізі емпіричних даних послідовність дій соціолога така: а) опис усієї сукупності даних у найпростішій формі, пере¬вірка якості отриманої інформації; б) скорочення кількості ознак, необхідних для остаточного аналізу. Здійснюється первинне узагальнення даних, необ¬хідне для глибокого розуміння проблеми; в) перехід до пояснення фактів через виявлення прямих і непрямих упливів на ознаки, соціальні типи, стійкі утворення; г) спроби прогнозування розвитку процесів, подій, явищ, які вивчаються. |